Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Муравйов, П. Т. | |
dc.contributor.author | Запорожченко, Б. С. | |
dc.contributor.author | Хіміч, С. Д. | |
dc.contributor.author | Бородаєв, І. Є. | |
dc.contributor.author | Шевченко, В. Г. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-17T10:06:47Z | |
dc.date.available | 2025-03-17T10:06:47Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного ґенезу / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, С. Д. Хіміч [та ін.] // Хірургія дитячого віку. – 2023. – № 1 (78). – С. 88–95. | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.15574/PS.2023.78.88 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7711 | |
dc.description.abstract | Проблема поліпшення результатів надання хірургічної допомоги хворим із синдромом механічної жовтяниці, як ускладненням раку панкреатобіліарної зони та хронічного псевдотуморозного панкреатиту, досі дискутується. Мета – поліпшити результати надання радикальної хірургічної допомоги хворим із раком панкреатобіліарної зони та хронічним псевдотуморозним панкреатитом, що ускладнені синдромом механічної жовтяниці. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих із синдромом механічної жовтяниці. До основної групи увійшло 112 пацієнтів, яким застосовували власно розроблений прогностично-лікувальний алгоритм. До групи порівняння увійшло 160 пацієнтів, яким виконували передопераційну підготовку поза цим алгоритмом. Результати. Майже у всіх досліджуваних хворих основної групи відбулися однонуклеотидні генетичні мутації за генами PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) та CFTR (Phe508del). У хворих основної групи за даними УЗ-еластографії щільність патологічного фокусу для раку підшлункової залози становила 7,5±0,8 од., а для хронічного псевдотуморозного панкреатиту – 5,6±0,5 од. (p<0,05). Найбільш значущі відмінності спостерігалися за частотою неспроможності панкреатодигестивного анастомозу (χ²=6,95; р=0,008) і за частотою кровотечі в післяопераційному періоді (χ²=4,29; р=0,004). Кількість загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі становила 42 (37,5%) випадки, а в групі порівняння – 102 (63,8%) випадки (χ²=18,22 df=1 p<0,0001). В основній групі померло 7 (6,3%) хворих, у групі порівняння – 19 (11,9%). Висновки. Упередження розвитку безпосередніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевою патологією панкреатобіліарної зони на тлі механічної жовтяниці досягається завдяки поєднанню молекулярно-генетичних досліджень із визначенням фенотипу хворого, УЗ-фіброеластографії та математичного моделювання показників стану хворих. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Хірургія дитячого віку | uk_UA |
dc.subject | прогнозування | uk_UA |
dc.subject | передопераційний період | uk_UA |
dc.subject | післяопераційні ускладнення | uk_UA |
dc.subject | рак підшлункової залози | uk_UA |
dc.subject | хронічний панкреатит | uk_UA |
dc.subject | молекулярно-генетичні дослідження | uk_UA |
dc.subject | механічна жовтяниця | uk_UA |
dc.subject | панкреатодуоденальна резекція | uk_UA |
dc.title | Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного генезу | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |