Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного генезу

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Муравйов, П. Т.
dc.contributor.author Запорожченко, Б. С.
dc.contributor.author Хіміч, С. Д.
dc.contributor.author Бородаєв, І. Є.
dc.contributor.author Шевченко, В. Г.
dc.date.accessioned 2025-03-17T10:06:47Z
dc.date.available 2025-03-17T10:06:47Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.citation Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного ґенезу / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, С. Д. Хіміч [та ін.] // Хірургія дитячого віку. – 2023. – № 1 (78). – С. 88–95. uk_UA
dc.identifier.other DOI: 10.15574/PS.2023.78.88
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7711
dc.description.abstract Проблема поліпшення результатів надання хірургічної допомоги хворим із синдромом механічної жовтяниці, як ускладненням раку панкреатобіліарної зони та хронічного псевдотуморозного панкреатиту, досі дискутується. Мета – поліпшити результати надання радикальної хірургічної допомоги хворим із раком панкреатобіліарної зони та хронічним псевдотуморозним панкреатитом, що ускладнені синдромом механічної жовтяниці. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих із синдромом механічної жовтяниці. До основної групи увійшло 112 пацієнтів, яким застосовували власно розроблений прогностично-лікувальний алгоритм. До групи порівняння увійшло 160 пацієнтів, яким виконували передопераційну підготовку поза цим алгоритмом. Результати. Майже у всіх досліджуваних хворих основної групи відбулися однонуклеотидні генетичні мутації за генами PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) та CFTR (Phe508del). У хворих основної групи за даними УЗ-еластографії щільність патологічного фокусу для раку підшлункової залози становила 7,5±0,8 од., а для хронічного псевдотуморозного панкреатиту – 5,6±0,5 од. (p<0,05). Найбільш значущі відмінності спостерігалися за частотою неспроможності панкреатодигестивного анастомозу (χ²=6,95; р=0,008) і за частотою кровотечі в післяопераційному періоді (χ²=4,29; р=0,004). Кількість загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі становила 42 (37,5%) випадки, а в групі порівняння – 102 (63,8%) випадки (χ²=18,22 df=1 p<0,0001). В основній групі померло 7 (6,3%) хворих, у групі порівняння – 19 (11,9%). Висновки. Упередження розвитку безпосередніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевою патологією панкреатобіліарної зони на тлі механічної жовтяниці досягається завдяки поєднанню молекулярно-генетичних досліджень із визначенням фенотипу хворого, УЗ-фіброеластографії та математичного моделювання показників стану хворих. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Хірургія дитячого віку uk_UA
dc.subject прогнозування uk_UA
dc.subject передопераційний період uk_UA
dc.subject післяопераційні ускладнення uk_UA
dc.subject рак підшлункової залози uk_UA
dc.subject хронічний панкреатит uk_UA
dc.subject молекулярно-генетичні дослідження uk_UA
dc.subject механічна жовтяниця uk_UA
dc.subject панкреатодуоденальна резекція uk_UA
dc.title Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного генезу uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика