dc.contributor.author |
Безсмертний, Ю. О. |
uk_UA |
dc.contributor.author |
Браніцький, О. Ю. |
uk_UA |
dc.contributor.author |
Тяжелов, О. А. |
uk_UA |
dc.contributor.author |
Карпінська, О. Д. |
uk_UA |
dc.date.accessioned |
2025-03-13T09:20:09Z |
|
dc.date.available |
2025-03-13T09:20:09Z |
|
dc.date.issued |
2023 |
|
dc.identifier.citation |
Моделювання роботи м’язів нижньої кінцівки в умовах згинально-привідної контрактури кульшового суглоба та згинальної – колінного / Ю. О. Безсмертний, О. Ю. Браніцький, О. А. Тяжелов, О. Д. Карпінська // Ортопедія, травматологія та протезування. – 2023. – № 1. – С. 55-60 |
uk_UA |
dc.identifier.other |
DOI: 10.15674/0030-59872023155-60 |
|
dc.identifier.uri |
https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7505 |
en |
dc.description.abstract |
Ураження великих суглобів досить часто призводить до непрацездатності й інвалідності та потребує тривалого лікування. Розвиток остеоартрозу супроводжується змінами в м’язах і необхідні спеціальні реабілітаційні заходи для відновлення їхньої сили, симетричності навантаження під час стояння та кроків - під час ходьби. Мета. За допомогою математичної моделі визначити найуразливіші групи м’язів нижніх кінцівок у разі остеоартрозу кульшового та колінного суглобів. Методи. У системі OpenSim створено 3 математичні моделі. Модель 1 (норма): розгинання/
згинання – 10°/0°/45°; відведення/приведення – 5°/0°/12°; ротація – 3°/0°/3°, вигін стопи – 5°. Модель 2 із згинально–привідною контрактурою кульшового суглоба: згинальна установка – 20°, установка приведення – 10°, вигін стопи – 10°, укорочення стегнової кістки 2 см. Модель 3: згинальна контрактура колінного суглоба – 0°/20°/50°. Результати. За комбінованої контрактури кульшового суглоба ізометрична сила м’язів знижується майже на 60 %. У разі згинальної контрактури колінного суглоба прямий м’яз стегна розтягнутий дужче та для розгинання коліна
використовуватиме на 3,5 % більше зусиль. За наявності привідної контрактури кульшового суглоба тонкий м’яз стегна перебуває в контрактильному стані, що зменшує її силу практично до 90 %. У випадку контрактури колінного суглоба цей м’яз первинно знаходиться в розтягнутому стані, тому необхідна більша сила для розгинання коліна – в нашій моделі на 6 %. За змін у нижній кінцівці внаслідок
розвитку контрактури кульшового суглоба кравецький м’яз може втратити до 78 % своєї сили, колінного – до 5 %. За умов контрактури колінного суглоба найбільш вразливими є м’язи–стабілізатори таза (m. tensor fasciae latae) – зменшення сили до 44,4 %, та коліна (m. semimembranosus) – до 54,5 %. Висновки. Контрактури кульшового та колінного суглобів призводять до втрати сили м’язів нижньої кінцівки, що негативно впливають на її функціонування та відновлення після ендопротезування. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA_ |
uk_UA |
dc.publisher |
Ортопедія, травматологія та протезування |
uk_UA |
dc.subject |
колінний суглоб |
uk_UA |
dc.subject |
кульшовий суглоб |
uk_UA |
dc.subject |
контрактура |
uk_UA |
dc.subject |
сила м’язів |
uk_UA |
dc.subject |
математичне моделювання |
uk_UA |
dc.title |
Моделювання роботи м’язів нижньої кінцівки в умовах згинально-привідної контрактури кульшового суглоба та згинальної – колінного |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Modeling the work of the muscles of the lower extremity in conditions of flexion-adduction contracture of the hip joint and flexion-extension contracture of the knee joint |
en |
dc.type |
Article |
en |