Кореляційні зв’язки на моделі прогнозування ризику розвитку порушень вуглеводного обміну та серцево-судинних захворювань у пацієнтів з надлишковою масою тіла

Abstract

Протягом останніх десятиліть все частіше у популяції зустрічаються пацієнти з метаболічним синдромом, в основі якого є інсулінорезистентність, що провокує розвиток метаболічних порушень. Мета - дослідити важливість визначення факторів ризику в прогнозуванні порушень ССС у пацієнтів з надлишковою масою тіла залежно від фенотипів ожиріння. Протягом 2019-2021 рр. було обстежено 88 осіб (чоловіків - 25 осіб, жінок - 63 особи). Середній вік обстеженої групи становив 37,42±11,77 років. Залежно від антропометричних та метаболічних показників усі пацієнти були розподілені на 4 фенотипи ожиріння. Статистичну обробку результатів проведено за пакетом Statistica 7 (Stat Soft, USA). Для представлення результатів вимірювання кількісних показників розраховували їхнє середнє арифметичне значення та їхні стандартні відхилення (M±SD). Було встановлено, що у пацієнтів відповідно до рівня глікованого гемоглобіну зростала сила кореляційного зв'язку від середньої до високої залежно від відсоткового співвідношення вісцерального жиру (ВЖ). Також було проаналізовано вплив рівня вісцерального жиру на показники глікемії натще, у пацієнтів клінічної групи ФІІІ сила кореляційного зв'язку становила 0,61, у пацієнтів групи Ф IV - 0,54, що відповідало високій силі лінійної кореляції. Сила кореляції була найвищою у пацієнтів усіх фенотипів між ІЛ-17 та ВЖ, що свідчить про пряму залежність рівня ІЛ-17 від показників ВЖ у пацієнтів. При створенні моделі точкового прогнозу з метою визначення впливу ІЛ-17 на показники вуглеводного обміну, артеріального тиску, було продемонстровано зростання глікованого гемоглобіну, САТ, що асоціюється із зростанням рівня ІЛ-17 у пацієнтів ФІІІ та ФIV. При визначенні впливу NO-синтази крові на результати вуглеводного обміну та показники вуглеводного обміну за допомогою точкового прогнозу було доведено, що при зниженні рівня NO-синтази крові спостерігалося достовірне підвищення рівня глікованого гемоглобіну та артеріального тиску. Тому розробка моделей точкового прогнозу демонструє важливість визначення факторів ризику та допомагає профілактувати метаболічні порушення.