Динаміка місцевих клінічних показників після дентальної імплантації на тлі корекції патології гепатобіліарної системи

Abstract

Мета дослідження - дослідити динаміку місцевих клінічних показників при дентальній внутрішньокістковій імплантації у хворих при патології гепатобіліарної системи та її корекції. Було проведено обстеження та лікування 108 пацієнтів, яким нами проведена операція з постановки внутрішньокісткових дентальних імплантатів фірми "Alpha Dent". Групи хворих включали патологію гепатобіліарної системи та склали 18 хворих, у яких було виявлено порушення біохімічних показників (АСТ, АЛт, білірубіну, ГГТ, лужна фосфатаза) та клінічних ознак (свербіж шкіри, дискінезії клітковини, гастрит та ін). Прояви клінічних ознак оцінювали як комплекс симптомів, які звичайно пов'язані один з одним (біль, набряк, почервоніння). Лікували пацієнтів віком 19-49 років. Хворі, котрих лікували, були поділені на 4 групи: перша - порівняльна 1(60 осіб) - практично здорові пацієнти; друга - порівняльна 2 (16 осіб) включала пацієнтів, які мали порушення в роботі гепатобіліарної системи; третя - порівняльна 3 (17 осіб) - пацієнти, що мали хронічні захворювання гепатобіліпарної системи + гепатопротекторне лікування; четверта - основна (15 осіб) - пацієнти, що мали хронічні захворювання печінки та гепатобіліпарної системи + гепатопротекторне лікування + остеопротекторне лікування. Отже, прояви клінічних показників місцевого статусу в період загоєння рани при зубній імплантації пов'язані з наявністю супутньої патології. Патологія гепатобіліарної системи негативно впливає на клінічний перебіг загоєння післяопераційної рани при зубній імплантації та подовжує термін заживлення. Гепатопротекторний та остеопротекторний супровід при зубній імплантації покращує умови для загоєння післяопераційних ран при патології гепатобіліарної системи. За наявності захворювання гапатобіліарної системи й проведення дентальної імплантації доцільно використовувати гепатопротекторну та остеопротекторну корекцію.