Аналіз сучасного комплексного лікування хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою

Abstract

Мета – покращити результати комплексного лікування хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою, проаналізувавши результати лікування з використанням традиційних хірургічних методик та при застосуванні мініінвазивних, в тому числі ендоскопічних вакуум-асоційованих (Е-ВАК), втручань. Досліджено результати лікування 287 пацієнтів з виразкою шлунку і дванадцятипалої кишки, що ускладнилась перфорацією, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги протягом 2019-2023 років. Серед виразок шлунку хронічних виявлено у 78 (27,2 %) випадках, гострих – у 34 (11,8 %) випадках. Хронічних виразок дванадцятипалої кишки було 132 (46,0 %), гострих – 43 (15,0 %). При цьому загалом діагностична лапароскопія виконувалась у 40 (13,9 %) пацієнтів, лапароскопічне ушивання перфоративного отвору було проведено 32 (11,1 %) хворим, а у 8 (2,8 %) виникли покази до конверсії. У 2 випадках (0,69 %) для лікування перфорації дуоденальної виразки застосували ендоскопічне вакуум-асоційоване (Е-ВАК) втручання. У 34 (11,8 %) пацієнтів перед оперативним втручанням було проведено лапароцентез з послідуючим дренуванням черевної порожнини та перитонеальним лаважем розчином декаметоксину. Серед ускладнень у післяопераційному періоді спостерігали неспроможність кишкових швів у 6 (2,1 %) хворих. Післяопераційна летальність становила 12,5 %. Причиною летальності у 27 (77,1 %) пацієнтів було прогресування поліорганної недостатності на тлі термінальної стадії перитоніту. На сьогоднішній день при виборі методу лікування перфоративної гастродуоденальної виразки перевага повинна надаватись мініінвазивним лапароскопічним методам перед операцією з лапаротомного доступу. Використання ендоскопічних вакуум-асоційованих (Е-ВАК) втручань, особливо у хворих з IV-V ступенем ризику за шкалою АSA, є перспективним напрямком в лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку