Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Покидько, М. І. | |
dc.contributor.author | Балабуєва, В. В. | |
dc.contributor.author | Гончаренко, О. В. | |
dc.contributor.author | Богачук, М. Г. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-10T14:29:42Z | |
dc.date.available | 2025-03-10T14:29:42Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Аналіз сучасного комплексного лікування хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою / М. І. Покидько, В. В. Балабуєва, О. В. Гончаренко, М. Г. Богачук // Харківська хірургічна школа. – 2024. – № 2–3. – С. 107–112 | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.37699/2308-7005.2-3.2024.23 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7223 | |
dc.description.abstract | Мета – покращити результати комплексного лікування хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою, проаналізувавши результати лікування з використанням традиційних хірургічних методик та при застосуванні мініінвазивних, в тому числі ендоскопічних вакуум-асоційованих (Е-ВАК), втручань. Досліджено результати лікування 287 пацієнтів з виразкою шлунку і дванадцятипалої кишки, що ускладнилась перфорацією, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги протягом 2019-2023 років. Серед виразок шлунку хронічних виявлено у 78 (27,2 %) випадках, гострих – у 34 (11,8 %) випадках. Хронічних виразок дванадцятипалої кишки було 132 (46,0 %), гострих – 43 (15,0 %). При цьому загалом діагностична лапароскопія виконувалась у 40 (13,9 %) пацієнтів, лапароскопічне ушивання перфоративного отвору було проведено 32 (11,1 %) хворим, а у 8 (2,8 %) виникли покази до конверсії. У 2 випадках (0,69 %) для лікування перфорації дуоденальної виразки застосували ендоскопічне вакуум-асоційоване (Е-ВАК) втручання. У 34 (11,8 %) пацієнтів перед оперативним втручанням було проведено лапароцентез з послідуючим дренуванням черевної порожнини та перитонеальним лаважем розчином декаметоксину. Серед ускладнень у післяопераційному періоді спостерігали неспроможність кишкових швів у 6 (2,1 %) хворих. Післяопераційна летальність становила 12,5 %. Причиною летальності у 27 (77,1 %) пацієнтів було прогресування поліорганної недостатності на тлі термінальної стадії перитоніту. На сьогоднішній день при виборі методу лікування перфоративної гастродуоденальної виразки перевага повинна надаватись мініінвазивним лапароскопічним методам перед операцією з лапаротомного доступу. Використання ендоскопічних вакуум-асоційованих (Е-ВАК) втручань, особливо у хворих з IV-V ступенем ризику за шкалою АSA, є перспективним напрямком в лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Харківська хірургічна школа | uk_UA |
dc.subject | перфорація гастродуоденальної виразки | uk_UA |
dc.subject | перитоніт | uk_UA |
dc.subject | мініінвазивне лікування | uk_UA |
dc.title | Аналіз сучасного комплексного лікування хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |