Характеристика морфологічних змін печінки залежно від рівня білірубіну у хворих на механічну жовтяницю

Abstract

За даними ВООЗ механічна жовтяниця (МЖ) зустрічається у 10-15% населення світу. Вибір способу біліарної декомпресії та термін її проведення залежить не тільки від тривалості МЖ, але й від рівня білірубіну крові. Вивчення морфологічних змін печінки у хворих на МЖ з різним рівнем білірубіну дозволить попередити післядекомпресійну дисфункцію печінки та формування біліарного цирозу. Мета - вивчити морфологічні зміни печінки залежно від рівня білірубіну у хворих на МЖ. 30 хворих на МЖ були розподілені на три групи: І група (n=10) включала пацієнтів з рівнем білірубіну до 100 мкмоль/л, ІІ групу (n=10) склали хворі з гіпербілірубінемією від 100 до 200 мкмоль/л та у ІІІ групу (n=10) увійшли пацієнти з рівнем білірубіну понад 200 мкмоль/л. Мікроскопічну структуру паренхіми печінки вивчали за допомогою світлового мікроскопа OLIMPUS BX41 при збільшеннях у 100, 200 разів. Визначення морфометричних параметрів структурних змін здійснювали за допомогою програмного забезпечення (Quick Foto Micro 2.3). Дані вибірок порівнювали за t-критерієм Ст'юдента при p<0,95. У хворих І групи морфологічні зміни печінки полягали у центрилобулярному холестазі, запальній інфільтрації строми. У пацієнтів ІІ групи структурні зміни печінки були пов'язані з розвитком холестатичного гепатиту, дистрофії і дрібновогнищевого некрозу гепатоцитів, початкового фіброзу. У хворих ІІІ групи морфологічні зміни печінки полягали у вираженому центрилобулярному холестазі, дистрофії та великовогнищевому некрозі гепатоцитів, вираженому фіброзі, розвитку цирозу печінки. У хворих на МЖ з рівнем білірубіну до 100 мкмоль/л морфологічні зміни печінки мали зворотній перебіг. У пацієнтів з МЖ з з гіпербілірубінемією від 100 до 200 мкмоль/л структурні зміни печінки характеризувались як зворотнім, так і незворотнім перебігом. Незворотній характер морфологічних змін печінки спостерігався у хворих на МЖ з рівнем білірубіну понад 200 мкмоль/л.