Вплив цинк сульфату, тіосульфату натрію, ліпоєвої кислоти, таурину на експресію ензимів синтезу гідроген сульфіду, медіатори запалення, фіброгенезу в нирках щурів з дієт-індукованим ожирінням

Abstract

Вступ. Роль гідроген сульфіду (H2 S) у патохімії ожиріння та його ускладнень залишається предметом активних досліджень біології та медицини. Нирки є одним із ключових органів-мішеней, які страждають при ожирінні. H2 S фізіологічно синтезується в нирках, і бере участь в регуляції усіх ниркових функцій, ліпідного обміну та адипогенезу. Пошук коректорів обміну H2 S, які б забезпечували нефропротекцію при ожирінні, не активували ліпогенез та адипогенез, є актуальним. Мета: встановити вплив цинк сульфату, тіосульфату натрію, ліпоєвої кислоти, таурину на експресію ензимів синтезу гідроген сульфіду, медіатори запалення, фіброгенезу в нирках щурів з дієт-індукованим ожирінням. Об’єкт і методи дослідження. Досліди проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях з дотриманням принципів біоетики (Страсбург, 1986). Ожиріння викликали висококалорійною високожировою дієтою (4,33 ккал/г, 39,5 % жирів) упродовж 70 діб. Контрольні щурі отримували стандартний корм (2,71 ккал/г, 10,8 % жирів). Метаболічні коректори (цинк сульфат, тіосульфат натрію, ліпоєву кислоту, таурин) вводили в/шл з 56-ої по 70-у добу. В крові визначали рівень цистатину С, в нирках – експресію генів Н2 S‑синтезуючих ензимів (СSE, СBS), рівні IGF1 та TNFα. Статистичну обробку проводили в пакеті IBM Statistics SPSS 26. Результати. У щурів з ожирінням виявлялось збільшення рівня цистатину С в сироватці крові, зниження рівня експресії генів CSE, CBS, підвищення рівнів медіаторів запалення та фіброгенезу (IGF1, TNFα). Виявлені обернені асоціації між рівнем експресії генів H2 S‑синтезуючих ензимів в нирках та біохімічними маркерами ураження нирок. Цинк сульфат (124 мг/кг), тіосульфат натрію (300 мг/кг), ліпоєва кислота (100 мг/кг), таурин (100 мг/кг) зменшували рівні цистатину С, IGF1 та TNFα у щурів з ожирінням. Цинк сульфат та ліпоєва кислота підвищували рівень експресії генів CSE, CBS в нирках щурів з ожирінням, тіосульфат і таурин не викликали такого ефекту. Введення жодного з коректорів не поглиблювало ознаки ожиріння. Висновки. Зниження експресії ензимів синтезу H2 S асоціюється з активацією запальних та фібротичних процесів в нирках за ожиріння. Цинк сульфат, ліпоєва кислота, тіосульфат, таурин зменшують біохімічні зміни у нирках, але виявляють різну активність щодо впливу на експресію ензимів обміну H2 S.