Сучасні уявлення про формування больового синдрому та підходи до його ефективної фармакологічної корекції. Частина 2

Abstract

У статті наведено аналіз літератури, яка присвячена лікуванню больового синдрому, вказані основні класи знеболюючих лікарських засобів, доречність їхнього використання за різних видів болю та ступеня його вираженості. До основних класів знеболюючих лікарських засобів відносяться наркотичні (опіоїдні) аналгетики, нестероїдні протизапальні засоби та ненаркотичні аналгетики, а також допоміжні (ад’ювантні) лікарські препарати (антидепресанти, протисудомні, місцеві анестетики, агоністи центральних α-адренорецепторів, нейролептики, снодійні). Усе більш широке застосування як аналгетики знаходять засоби, що діють на ендогенну канабіноїдну систему, і десенситизатори ванілоїдних рецепторів. Клінічна неоднорідність больового синдрому, складність і множинність патофізіологічних механізмів, що лежать в його основі, унеможливлюють уніфікованість лікування різних типів больового синдрому. Сьогодні, з одного боку, продовжують досліджувати вже добре відомі класи аналгетичних засобів, відбувається «модифікація» вже відомих молекул. З іншого боку, активно ведуться пошуки нових молекулярних мішеней знеболюючої дії препаратів, виявляються й уточнюються механізми та шляхи ноцицепції й антиноцицепції, розробляються та впроваджуються гібридні молекули з поліфармацевтичними механізмами дії.