Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Токарчук, Н. І. uk_UA
dc.contributor.author Чекотун, Т. В. uk_UA
dc.contributor.author Старинець, Л. С. uk_UA
dc.contributor.author Антонець, В. А. uk_UA
dc.contributor.author Станіславчук, Л. П. uk_UA
dc.date.accessioned 2025-03-06T08:57:21Z
dc.date.available 2025-03-06T08:57:21Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок / Н. І. Токарчук, Т. В. Чекотун, Л. С. Старинець [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2024. – Т. 14, № 1 (51). – С. 141–149. uk_UA
dc.identifier.other DOI: 10.24061/2413-4260.XIV.1.51.2024.20 en
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6979 en
dc.description.abstract Хвороба кучерявого волосся Менкеса (Menkes Kinky Hair Disease MKHD) (MD; OMIM: 309400) характеризується аномалією метаболізму міді, яка обумовлена мутацією в гені АТРТА, розташованому на Xq13.3, який має 23 екзони. Цей ген відповідає за кодування 1500 амінокислот і у великій кількості експресується у різних органах. Описано 357 різних мутацій у гені АТРТА. Хвороба Менкеса є відносно рідкісним захворюванням із частотою 1 випадок на 100000-250000 живонароджених дітей. Хвороба кучерявого волосся Менкеса -Х-зчеплена рецесивна патологія, яка вражає майже виключно хлопчиків. Діагноз хвороби Менкеса встановлюється на основі молекулярно-генетичного дослідження гену АТРТА або мультигенних панелей, які містять ген АТРТА та біохімічного фенотипу (зниження рівня міді та церулоплазміну у сироватці крові). При розробці терапевтичних стратегій для осіб із хворобою Менкеса розглядають три фундаментальні проблеми: 1) розблокування всмоктування міді в кишечнику; 2) мідь має бути доступною для ферментів усередині клітин, які потребують її як кофактор і 3) немовлят із хворобою кучерявого волосся Менкеса необхідно ідентифікувати та розпочати лікування на дуже ранньому етапі життя до того, як відбудеться незворотня нейродегенерація. У статті представлено клінічний випадок хвороби Менкесау хлопчика віком 7 місяців. Діагноз підтверджено молекулярногенетичним методом дослідження панелі «Спадкових епілепсій», яка включала ген АТРТА та біохімічного фенотипу. Описаний випадок демонструє складність діагностики хвороби Менкеса у періоді новонародженості через неспецифічність ознак захворювання (млявість, кволе смоктання, втрата ваги тощо) та важливість біохімічного та молекулярно-генетичного методів дослідження плоду при наступній вагітності або у новонародженого сибса з метою ранньої діагностики та його лікування. Даний випадок опубліковано за згодою матері з дотриманням принципів біоетики. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина uk_UA
dc.subject хвороба Менкеса uk_UA
dc.subject дитина малюкового віку uk_UA
dc.subject діагностика uk_UA
dc.title Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок uk_UA
dc.type Article en


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика