Зв’язок співвідношення альбуміну та креатиніну сечі з різними статево-віковими і клінічними характеристиками в пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST

Abstract

Мета роботи – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) залежно від функціонального стану нирок та співвідношення рівнів альбуміну та креатиніну (САК) в сечі. Матеріали і методи. Залучено 286 пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), середній вік – (62,8±9,8) року, яким виконувалась ургентна реваскуляризація. Серед обстежених було 202 (70,6 %) чоловіки і 84 (29,4 %) жінки. Результати та обговорення. Встановлено, що 158 пацієнтів віднесено до категорії САК < 3 мг/ммоль, 92 особи – САК 3–30 мг/ммоль та 36 – САК > 30 мг/ммоль. Статеві особливості демонструють, що жінки статистично значущо частіше належали до групи САК > 30 мг/ммоль. Розподіл на різні вікові градації за ВООЗ (2015) продемонстрував, що у віці 25–44 роки всі пацієнти належали до групи 1 (САК < 3 мг/ммоль) та групи 2 (САК 3–30 мг/ммоль). Серед пацієнтів 75–89 років статистично значущо більше було осіб із САК > 30 мг/ммоль (p1–3=0,003; p2–3=0,01). Величина швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), розрахованої за рівнем цистатину С в плазмі за формулою CKDEPI Cystatin C, демонструє значно нижчі показники ШКФ в різних категоріях САК, на відміну від ШКФ, розрахованої на основі креатиніну. Висновки. Зі зниженням ШКФ суттєво зростає кількість пацієнтів, що мали градації САК 3–30 мг/ммоль та САК > 30 мг/ммоль. Пацієнти з ГКС із САК > 30 мг/ммоль характеризуються більш тривалим анамнезом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету, більш частими випадками цукрового діабету, спадковістю, обтяженою серцево-судинними захворюваннями, та збільшенням випадків фібриляції передсердь.