Диференційна діагностика фіброміалгії

Abstract

Фіброміалгія — синдром хронічного розповсюдженого кістково-м’язового болю, що супроводжується втомою, тривогою, депресією, порушеннями сну, когнітивними розладами та потребує проведення диференційної діагностики з нозологіями, що мають схожу клінічну симптоматику. Мета дослідження: за даними літературних джерел провести порівняльну характеристику фіброміалгії та патологічних станів, що супроводжуються хронічним дифузним кістково-м’язовим болем. Результати дослідження: визначено, що встановлення діагнозу первинної фіброміалгії потребує проведення диференційної діагностики із запальними захворюваннями опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, спондилоартрит, системний червоний вовчак, ревматична поліміалгія тощо), ендокринопатіями (гіпотиреоз, гіперпаратиреоз, синдром Іценко — Кушинга), нейропатіями (міофасціальний больовий синдром), інфекційними синдромами (постковідний синдром, хвороба Лайма) та метаболічними розладами. Наявність вторинної фіброміалгії може змінювати перебіг основного захворювання та відповідь на стандартну фармакотерапію. Висновки: складність проведення диференційної діагностики між фіброміалгією та патологічними станами з хронічним кістково-м’язовим болем зумовлена відсутністю стандартизованих алгоритмів, що потребує подальших дослідницьких пошуків.