Експериментальне обгрунтування ефективності застосування імуномодулятора «бластомуніл» під час лікуванні інфікованих ран

Abstract

Інфіковані та гнійні рани є досить поширеним явищем у медичній практиці. І не зважаючи на те, що при наданні допомоги хворим із такими ранами досягнуто багато успіхів, все ж таки їх лікування ще далеко від ідеального через багато факторів. Одним із факторів, що погіршує заживлення ран є поганий стан імунітету макроорганізма. Мета: Вивчити ефективність застосування імуномодулятора «Бластомуніл» при лікуванні інфікованих та гнійних ран. Результати. Площа ран починаючи з першого дня і до 14-го зменшувалась в усіх групах, однак тварини першої групи на протязі 1-5 днів почували себе гірше ніж тварини інших груп. У них виявлялась гіподинамія, знижена реакція на звуки та світло, а також пригнічений апетит. У тварин 2-6 груп, в цілому апетит був хорошим, а поведінка щурів у клітках була жвава. Можна побачити, що лікування ран з місцевим застосуванням бластомунілу у 2,75 рази пришвидшує загоєння рани у порівнянні з контрольною групою. «Бластомуніл» також проявляв імуностимулюючу дію. Висновок. Таким чином, встановлено позитивний вплив імуномодулятора «Бластомуніл» на рановий процес, проявляючи імуномодулюючу дію та пришвидшення заживлення рани у порівнянні з контрольною групою тварин у 2,75 рази.