Подвоєння тонкої кишки в ургентній дитячій хірургії

Abstract

Подвоєння шлунково-кишкового тракту є рідкісною вродженою хірургічною вадою розвитку. Частота аномалії складає 1:4500 новонароджених, найбільш частою локалізацією подвоєння є здухвинний відділ тонкої кишки – 33%, подвоєння порожнистої кишки складають 7-10% від загальної кількості випадків. Складність діагностики та обрання хірургічної тактики обумовлені відсутністю специфічної симптоматики, можливою безсимптомною наявністю протягом тривалого часу, клінічними проявами, які притаманні іншим захворюванням. У статті наведений приклад клінічного випадку подвоєння порожнистої кишки у пацієнта дитячого віку, ускладненого пептичною виразкою та розлитим перитонітом. Проаналізовані скарги, особливості діагностичного процесу на догоспітальному етапі, обрана хірургічна тактика та причини виникнення ускладнень. Наведені морфологічні ознаки подвоєння порожнистої кишки. Викладений клінічний приклад доводить, що причиною диспептичних явищ протягом тривалого часу та абдомінального болю незрозумілого генезу у пацієнтів дитячого віку може бути хірургічна патологія, зокрема подвоєння шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ускладнене запаленням тонкої кишки. Тому, такі хворі потребують консультації дитячого хірурга, пошуку та виявлення можливої хірургічної патології, у тому числі – подвоєння кишки. Діагностичними методами верифікації цієї аномалії є рентгенологічний, УЗД та КТ органів черевної порожнини з контрастним посиленням (сontrast- enhanced computed tomography – CECT). Перфорація при подвоєнні ШКТ є однією із причин перитоніту, що необхідно враховувати ургентним дитячим хірургам в практичній діяльності. Своєчасне визначення наявності у пацієнта подвоєння ШКТ надає ургентному хірургу можливість оптимізації діагностичних заходів, оптимального вибору хірургічного доступу, прогнозування об`єму хірургічного втручання, уникнення можливих ускладнень та скорочення термінів і вартості лікування. Оскільки остаточним підтвердженням діагнозу подвоєння ШКТ є результати морфологічного дослідження, його здійснення є обов`язковим. Комісією з біоетики отримано дозвіл на публікацію матеріалу у відкритому доступі.