Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Чоpна, В. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Серебреннікова, О. А. | uk_UA |
dc.contributor.author | Коломієць, В. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Гозак, С. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Єлізарова, О. Т. | uk_UA |
dc.contributor.author | Рибінський, М. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Ангельська, В. Ю. | uk_UA |
dc.contributor.author | Павленко, Н. П. | uk_UA |
dc.date.accessioned | 2024-01-03T16:52:46Z | en |
dc.date.available | 2024-01-03T16:52:46Z | en |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Посттравматичний стресовий розлад під час повномасштабної війни у військовослужбовців / В. В. Чорна, О. А. Серебреннікова, В. В. Коломієць [та ін.] // Молодий вчений. – 2023. – № 12 (124). – С. 124–128. | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI: 10.32839/2304-5809/2023-12-124-28 | en |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6413 | en |
dc.description.abstract | Мета: провести аналіз наукових досліджень, щодо ПТСР у військовослужбовців під час військових бойових дій, визначити частоту і тривалість ПТСР та шляхи його подолання. Матеріали та методи. У роботі використані методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, аналіз законодавчо-нормативних документів. Дослідження проведено на підставі вивчення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2013–2023 рр. «National Center for PTSD» (2021) зазначає, що відсоток військовослужбовців, які страждають на ПТСР незалежно від інтенсивності бойових дій становить – 11-20. За результатами дослідження українських науковців кількість і вираженість стресових розладів у військовослужбовців, яким було діагностовано ПТСР під час проведення антитерористичної операції, становила 27,7%. Розвиток ПТСР може бути пов’язаний з наступними причинами: зниження уваги/усвідомленості, низька мотивація та невеликий бойовий досвід. Так, низький рівень усвідомленості супроводжується більш вираженими симптомами ПТСР зі значними порушеннями функцій різних систем організму та ризикованою поведінкою (домінантність, безтурботність, жорсткість). Коморбідність з алкогольною залежністю у 20,3% військовослужбовців з ПТСР призводило до тяжчого перебігу ПТСР і більш тривалого лікування. Американською психіатричною асоціацією у 2013 р. були переглянуті діагностичні критерії ПТСР у DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders). За діагностичними і статистичними критеріями психічних розладів (DSM-5) і Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-11), яка планується до впровадження в Україні, зазвичай діагноз ПТСР встановлюється на підставі кількох симптоматичних кластерів. В Україні затверджено уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги: «Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України 23.02.2016 No 121), що надає клінічні рекомендації для діагностики, лікування ПТСР на різних етапах допомоги, включає опитувальники, клінічний маршрут пацієнтів, послідовність використання різних методів терапії, розроблений відповідно до міжнародних клінічних настанов. Важливо розвивати нові методи лікування та інтервенції, спрямовані на попередження та зменшення впливу ПТСР. Персонал медичних закладів, які надають допомогу військовослужбовцям, повинен бути кваліфікованим в цьому питанні для виявлення та лікування симптомів ПТСР. Узагальнення наукових досліджень показало, що ПТСР є значущою проблемою для військовослужбовців, яка вимагає комплексного підходу до профілактики, діагностики та лікування. Необхідно надавати належну увагу психічному благополуччю військових осіб та вдосконалювати підходи для оптимізації їх підтримки та реабілітації. Бойові дії та екстремальні умови, з якими стикаються військовослужбовці під час воєнних конфліктів, можуть спричинити виникнення ПТСР та інші серйозні психічні наслідки. Реалізація ефективних програм психологічної підготовки перед воєнними діями, забезпечення вчасної діагностики та лікування військовослужбовців після травматичних подій може зменшити важкість перебігу захворювання. Дослідження показують, що військовослужбовці, які були причетні до бойових дій, мають високий ризик виникнення ПТСР порівняно з цивільними особами. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Молодий вчений | uk_UA |
dc.subject | посттравматичний стресовий розлад | uk_UA |
dc.subject | військовослужбовці | uk_UA |
dc.subject | психотравма | uk_UA |
dc.subject | предиктори | uk_UA |
dc.subject | повномасштабна війна | uk_UA |
dc.subject | DSM-5 | uk_UA |
dc.subject | МКХ-11 | uk_UA |
dc.title | Посттравматичний стресовий розлад під час повномасштабної війни у військовослужбовців | uk_UA |
dc.type | Article | en |