Abstract:
У статті зроблено прогнозну гігієнічну оцінку стану психічного здоров’я населення України, здійснено аналіз показників захворюваності на психічні розлади за 2018-2020 роки, визначено рівень готовності вітчизняних лікувально-профілактичних закладів до захисту психічного здоров’я населення України, що постраждало внаслідок воєнних дій, та стан забезпечення служби медичними кадрами. Проведено ретроспективний аналіз умов перебування пацієнтів та стану внутрішньолікарняного комфорту у стаціонарних приміщеннях у період до повномасштабного вторгнення РФ та вивчено досвід європейських країн з цього питання.На основі ретроспективного аналізу показників захворюваності населення України на психічні розлади зробити прогноз готовності стану вітчизняних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) щодо організації масової психіатричної та психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок воєнних дій. Отже, на найближчі роки у проблемі збереження здоров’я населення України пріоритетним напрямком має стати охорона психічного здоров’я. Радянську біопсихосоціальну модель, яка акцентована на психосоціальний і фармацевтичний напрямок лікування пацієнтів з психічними розладами, має замінити нова мультидисциплінарна/міжсекторальна/міжвідомча модель, яка діє в європейських країнах багато років. На розвиток зазначеного напрямку Постановою Кабінету Міністрів України № 539 від 07.05.2022 «Про утворення Міжвідомчої координаційною ради з питань охорони здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України» чітко визначено заходи з надання мільйонам українців якісної психолого-психіатричноїдопомоги. При цьому, на жаль, передбачені статтями 3 і 49 Конституції України гарантії щодо безоплатної якісної медичної допомоги у закладах охорони здоров’я мають декларативний характер, тоді як ВООЗ у 2013-2020 роках сформулювала напрями надання безпечної медичної допомоги населенню кожної держави незалежно від рівня матеріальної забезпеченості населення країни. Україні великою проблемою для пацієнтів з психічними розладами є довготривале перебування на стаціонарному лікуванні користано статистичні матеріали МОЗ України за 2018-2020 роки щодо захворюваності на розлади психіки і поведінки та забезпеченості лікувальних закладів медичними кадрами, дані форми № 18 МОЗ України «Звіт про роботу з контролю над факторами навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення» за 2014-2021 роки. Результати. Встановлено, що чоловіки за досліджуваний період більше зверталися по допомогу та проходили лікування у психіатричних лікарнях (від 67,2% до 65,3%), у денних психіатричних стаціонарах (від 57,3% до 59,4%). При цьому жінки за той самий період проходили лікування амбулаторно (від 78,9% до 81,0%), при цьому менше лікувались у психіатричних лікарнях (від 32,8% до 34,7%). Визначено невідповідність нормативним вимогам ДСП № 173-96, ДБН В.2.5.-28:2018 «Природне і штучне освітлення», де найбільша питома вага склала у 2017 році 11,8%, у 2019 – 10,7%, а найменші показники невідповідності відзначались 2015 року – 3,4% та 2018 – 3,78%. Найбільша питома вага невідповідності мікроклімату у лікувальних закладах охорони здоров’я становила 2015року 11,3%, 2016 – 12,9%, а найменша – 2014 р. – 3,2%, 2020 – 4,4%, 2021 – 4,2%. У зв’язку з широкомасштабною збройною агресією рф та введенням в Україні воєнного стану, за висновками МОЗ України, можна очікувати масштабне збільшення захворюваності на психічні розлади серед населення країни, що призведе до збільшення навантаження на лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю, які лише частково готові до якісного вирішення проблеми. Для забезпечення готовності вітчизняних лікувально-профілактичних закладів до захисту психічного здоров’я населення України рекомендовано створити мережу центрів соціально-психологічної допомоги/консультування, укомплектованих кадрами психологів, соціальними працівниками, та відкрити психіатричні відділення, денні стаціонари, амбулаторії на базі лікарень загального профілю.