Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Коробко, Ю. Є. | uk |
dc.contributor.author | Конопліцький, В. С. | uk |
dc.contributor.author | Клименко, С. В. | uk |
dc.date.accessioned | 2023-03-01T08:19:59Z | |
dc.date.available | 2023-03-01T08:19:59Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Коробко Ю. Є. Апендикулярно-генітальний синдром у структурі «гострого живота» в дітей / Ю. Є. Коробко, В. С. Конопліцький, С. В. Клименко // Перинатологія і педіатрія. – 2022. – № 4 (92). – С. 16–21. – DOI: 10.15574/PP.2022.92.16 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2706-8757 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/6065 | |
dc.description.abstract | Запалення придатків матки як окрема патологія, так і при апендикулярно-генітальному синдромі (АГС) призводить до порушення оваріального, гістогематичного і фолікулярного бар’єрів, що в майбутньому може спричинити порушення репродуктивної функції, первинної безплідності, порушення менструального циклу, розвитку спайкового процесу в малому тазі, а також до больового синдрому. Мета - проаналізувати частоту виявлення АГС серед дитячого населення; привернути увагу медичного персоналу до цієї патології. Матеріали та методи. У період 2019–2022 рр. до клініки дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова госпіталізовано 310 пацієнток із гострим апендицитом і гінекологічною патологією. Із них 227 (73,23%) дівчат прооперовано з приводу гострого апендициту, 70 (22,58%) пацієнток мали гінекологічну проблему. У 13 (4,19%) пацієнтів виявлено АГС. Результати. Питома вага АГС серед монопатології апендикса і придатків матки становила 4,19%. Усі діти з АГС мали абдомінальний больовий синдром на момент госпіталізації. Більшість пацієнток мали локалізацію больового синдрому в правій здухвинній ділянці та над лоном. За даними ультразвукового дослідження, у 10 (76,92%) пацієнток відмічалися патологічні зміни в придатках матки, у 5 (38,46%) пацієнток - ознаки запальної трансформації апендикса. Усіх дітей з АГС прооперували. У 4 (30,77%) пацієнток оперативне втручання завершили видаленням придатка матки внаслідок некрозу тканини на тлі перекруту. Висновки. Отже, при патології матки і придатків та апендикса слід проводити ревізію органів черевної порожнини. Згідно з клінічними протоколами та нашими судженнями, необхідно видаляти апендикс при катаральних змінах у стінці апендикса. Показаннями до аднексектомії є некроз придатків матки, злоякісні новоутворення придатків матки. У сумнівних випадках щодо локалізації вогнища патології слід проводити діагностичну лапароскопію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Перинатологія і педіатрія | uk_UA |
dc.subject | придатків матки перекрут | uk_UA |
dc.subject | апендицит гострий | uk_UA |
dc.subject | апендикулярно-генітальний синдром | uk_UA |
dc.subject | дівчата | uk_UA |
dc.subject | операція | uk_UA |
dc.subject | синдром «гострого живота» | uk_UA |
dc.subject | лапароскопія | uk_UA |
dc.subject | лапаротомія | uk_UA |
dc.title | Апендикулярно-генітальний синдром у структурі «гострого живота» в дітей | uk_UA |
dc.type | Article | en |