Деякі вікові особливості внутрішньоутробної інфекції у недоношених дітей

Abstract

Захисні сили новонароджених, які народилися передчасно, з малою масою тіла в умовах інфікування, не здатнідо адекватного реагування. Метою нашого дослідження було вивчення деяких особливостей недоношених дітей з малою масою тіла при народженні на тлі внутрішньоутробного інфікування. Першу групу становили 67 історій недоношених дітей, що народились із малою масою тіла (ММТ) від 1500 до 2500 г і терміном гестації 32-35 тижнів. (середній термін гестації - 34±2 тижні). Виявлено, що особливістю температурного гомеостазу дітей І групи є встановлення та підтримання температурного градієнта, тобто різниці між центральною і периферичними температурами, який у віці 6-7 діб становив від 1,1°С до 1,5°С. Встановлено, що динаміка температурного градієнта в неонатальному періоді дуже часто залежала від наявності перинатальної патології, а саме гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС. Охарактеризовано закономірності температурного гомеостазу у дітей другої групи, які становили 27 новонароджених з терміном гестації 38-40 тижнів гестації, вагою при народжені 2600-3200 г без клініки дихальних розладів та неврологічної симптоматики. На 4-5добу після народження ці діти були виписані додому під спостереження сімейного лікаря. У дітей ІІ групи, які через 1,5-2,5місяці потрапили у відділення патології новонароджених з діагнозом ГРВІ: гострий рінофарингіт або бронхіт, температур-ний градієнт становив від 2,1°С до 3,5°С. У дітей спостерігалось підвищення центральної температури або зниження периферичної температури. З'ясовано, що при ефективному застосуванні лікування на 4-6 добу температурний градієнт був завжди постійним і становив 1,5°С до 1,7°С. Для виявлення причини захворювання в I-ій та II-ій групі проводили дослідження крові, слизу із зіву та носа, виділень із трахеї. Для цього використовували полімеразну ланцюгову реакцію (ПЦР),імуноферментний аналіз (ІФА) та бактеріологічні методи дослідження. Оцінено вплив внутрішньоутробної інфекції, заселення патогенною мікрофлорою кишківника, враховано низьку оцінку за шкалою Апгар на 1 та 5, наявність дихальних розладів, гіпорефлексії, зменшення тимусу, лейкоцитозу більше 10 тис., лейкопенії менше 4 тис., нейтрофільоз із зсувом вліво, які є дуже небезпечними для недоношених дітей і потребують дихальної підтримки, заселення кишківника біфідумбактеріями та застосування імунокорегуючої терапії (веноімуну у дозі 0,4 мл/кг через день протягом 3-5 днів), що дає хороші результати з виходжування недоношених новонароджених.