dc.contributor.author |
Рудь, В. О. |
uk |
dc.contributor.author |
Булавенко, О. В. |
uk |
dc.contributor.author |
Остап’юк, Л. Р. |
uk |
dc.date.accessioned |
2022-11-27T19:38:40Z |
|
dc.date.available |
2022-11-27T19:38:40Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Рудь В. О. Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі / В. О. Рудь, О. В. Булавенко, Л. Р. Остап’юк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - № 1. - С. 30-35. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/5936 |
|
dc.description.abstract |
Мета дослідження – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали і методи. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендо- метритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично- статистичні.
Результати дослідження та їх обговорення. У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв̓язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довгохвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області.
Висновки. Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA_ |
uk_UA |
dc.publisher |
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології |
uk_UA |
dc.subject |
гнійно-запальні захворювання |
uk_UA |
dc.subject |
сепсис |
uk_UA |
dc.subject |
патогенетична модель |
uk_UA |
dc.subject |
метод флуоресцентної спектроскопії |
uk_UA |
dc.title |
Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі |
uk_UA |
dc.type |
Article |
en |