Гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та реабілітації у закладах нового типу для пацієнтів з психічними розладами

Abstract

На відміну від України, психосоціальна реабілітація в Європейських країнах на сьогодні набуває великої популярності задля соціалізації та реінтеграції пацієнтів з психічними розладами, для більш адаптивного їх самовдосконалення. У статті проаналізовано досвід країн ЄС щодо новітніх, сучасних, психосоціальних методів надання медичної допомоги/реабілітації пацієнтам з психічними розладами для підвищення навичок самокерування пацієнтів, на реінтеграцію особистості, розвиток адаптивних властивостей, самовдосконалення і задля зменшення витрат на охорону здоров'я. Проведено гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та лікувально-реабілітаційного процесу для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Для виконання поставлених завдань в соціологічному дослідженні прийняли участь 92 особи - родичі пацієнтів з психічними розладами, які були опитані за допомогою спеціально розробленої анкети: "Спосіб визначення оцінки якості надання медичної допомоги родичами пацієнта психіатричної лікарні та взаємовідношення "лікарродич". Анкетування проводилося у січні 2020 року до початку карантину на COVID-19 і до початку другого етапу медичної реформи в галузі психіатрії. У роботі використовувалися, контент-аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень. Виявлено, що найбільш суттєвими проблемами, з якими стикаються пацієнти при наданні їм психіатричної допомоги, на думку родичів, є невідповідність санітарно-побутових та гігієнічних умов перебування пацієнтів у психіатричних стаціонарах (62,6%), низька якість медичної допомоги (37,3%) та неуважне ставлення з боку медичного персоналу (34,7%). При соціологічному опитуванні родичів пацієнтів з розладами психіки та поведінки встановлено, що пацієнтів направляють на лікування лише в критичному стані. У лікувальний процес пацієнтів з розладами психіки та поведінки в наш час необхідно запроваджувати комплексний підхід, не обмежуючись лише психофармакологічними засобами. Для цього кожному пацієнту необхідно індивідуально розробляти психосоціально-реабілітаційні методи: тренінги з музичної терапії, комунікативні, мотиваційні, спортивні тренінги, бібліотерапія, арт-терапія, анімалотерапія, тренинги щодо підвищення соціальної адаптації, активацію проявів самостійності, як це проводиться в країнах ЄС.