Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Концепція вдосконалення діагностичного алгоритму при післяпологових гнійно-запальних захворюваннях

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Булавенко, О. В. uk
dc.contributor.author Остап'юк, Л. Р. uk
dc.contributor.author Рудь, В. О. uk
dc.contributor.author Волошиновський, А. С. uk
dc.contributor.author Малий, Т. С. uk
dc.date.accessioned 2021-06-04T09:06:46Z
dc.date.available 2021-06-04T09:06:46Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Концепція вдосконалення діагностичного алгоритму при післяпологових гнійно-запальних захворюваннях / О. В. Булавенко, Л. Р. Остап'юк, В. О. Рудь, А. С. Волошиновський, Т. С. Малий // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2018. – № 1 – С. 52-55. uk
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/5306
dc.description.abstract Мета дослідження – удосконалення діагностики та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту шляхом застосування методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження в експериментальній частині (перший етап досліджень) були розведення сироватки крові 6-денним посівом на цукровий бульйон Staphylococcus aureus, у клінічній частині (другий етап) – сироватка крові основної (120 породіль із післяпологовим ендометритом) та контрольної (38 осіб із неускладненим перебігом післяпологового періоду) груп. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Спектри флуоресценції розведень сироватки крові бактерійною культурою (6-денний посів на цукровий бульйон Staphylococcus aureus), починаючи з 20 % вмісту посівів у сироватці крові, дають змогу відтворити пропорції, які характерні для спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові при сепсисі in vivo. При дослідженні спектрально-флуоресцентних характеристик породіль із післяпологовими ендометритами встановлено, що у 90,8 % пацієнток основної групи мало місце зниження інтенсивності флуоресценції сироватки крові, р<0,0001, а у 38,3 % мав місце довгохвильовий зсув спектрів флуоресценції сироватки крові, р=0,007 (статистично достовірні відмінності). Отримані закономірності мають попередній доманіфестний характер і фіксуються за 24–48 годин до появи виражених клінічних проявів захворювання. Висновок. Використання спектрально-флуоресцентних маркерів сироватки крові в комплексній діагностиці гнійно-запальних захворювань, у тому числі й післяпологового ендометриту, дозволяє достовірно діагностувати дане захворювання до появи яскраво виражених клінічних проявів та здійснювати прогностичну оцінку його перебігу, у тому числі і в процесі лікування. uk
dc.language.iso uk_UA_ uk
dc.publisher Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології uk
dc.subject ендометрит uk
dc.subject метод флуоресцентної спектроскопії uk
dc.subject післяпологові гнійно-запальні захворювання uk
dc.title Концепція вдосконалення діагностичного алгоритму при післяпологових гнійно-запальних захворюваннях uk
dc.type Article en


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика