Методика ушивання післяопераційних ран у дітей з різною товщиною підшкірно-жирової клітковини

Abstract

Стаття присвячена методиці яка дозволяє адекватно спів ставляти краї рани у дітей з різною товщиною підшкірно-жирової клітковини. До всіх швів, в не залежності від їх призначення, висуваються однакові вимоги: точна адаптація країв рани; ліквідація порожнин; мінімальна травматизація тканин; забезпечення гемостатичного ефекту; досягнення гарного косметичного результату; можливість повного видалення або біодеструкції шовного матеріалу; швидке накладання та видалення швів; потрапляння мінімальної кількості шовного матеріалу в порожнину рани [1, с. 12]. Але ідеального шву, який би відповідав одночасно всім цим вимогам не існує, так як деякі із них суперечать одна одній [4, с. 31]. Запропонована методика має багато переваг в порівнянні із відомими способами. Механічна підтримка країв післяопераційної рани шляхом накладання швів повинна відбуватись із урахуванням зон хірургічного пошкодження хірургічної рани, а саме не менше ніж на глибині зони опосередкованого пошкодження. Початок ушивання рани зі сторони з більшою товщиною підшкірно-жирової клітковини у напрямку зсередини назовні та зверху донизу із захватом власної фасції і проведенням лігатури суворо в зворотному напрямку без додаткового сепарування шкіри, дозволяє максимально адаптувати краї рани без їх надмірного натягу, а відповідно за відсутності вираженої ішемізації по всій глибині протилежних стінок.