Оптимізація способу моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету І типу у статевозрІлих самців-щурів лінії Wistar

Abstract

Моделювання цукрового діабету (ЦД) І типу дозволяє проводити оцінку лікувальної ефективності медикаментозних засобів, вивчати перебіг хірургічної патології та її ускладнень на тлі хронічної гіперглікемії, морфологічні та патофізіологічні зміни в органах-мішенях. Метою дослідження була комплексна оптимізація способу індукції стрептозотоцинового ЦД І типу у статевозрілих щурів-самців лінії Wistar з комбінацією заходів щодо зниження загальнотоксичного впливу реагентів, запобігання транзиторної гіпоглікемії та, як наслідок, високої летальності. Дослідження проведено на статевозрілих щурів-самців лінії Wistar: контроль - 20 тварин, експериментальна група - 20 тварин. Індукцію ЦД І типу всім щурам проводили інтраперитонеальною ін’єкцією свіжоприготованого розчину стрептозоцину (60 мг/кг). В перші 24 год після ін’єкції контрольна група отримувала per os 0,9% розчин натрію хлориду, експериментальна - 10% розчин глюкози ad libitum. Через 48 годин визначався рівень глікемії глюкометром Accu Check (Roche,Germany). Критерій ЦД І типу – рівень глюкози > 14,0 ммоль/л. Через 48 / 96 / 168 годин здійснювався моніторинг глікемії для виключення можливої реверсії до нормоглікемії. Через 48 год верифіковано рівень глікемії > 14 ммоль/л у 95 % (19 / 20) тварин експериментальної групи та 40 % (8 / 20) тварин контрольної групи; летальність склала 5 % та 55 % відповідно. Через 96 год реверсія глікемії спостерігалась в 2 щурів експериментальної групи. Таким чином оптимізований протокол індукції ЦД І типу у статевозрілих щурів-самців лінії Wistar введенням стрептозотоцину (60 мг/кг) шляхом інтраперитонеальної ін’єкції з дотриманням 12-годинного періоду голодування та запобігання гіпоглікемії шляхом перорального введенення 10% розчину глюкози є ефективним способом моделювання вказаної патології, що зумовлює розвиток клінічно значимої гіперглікемії (> 14 ммоль/л) через 48 годин. Важливим аспектом є своєчаснє виявлення та фіксація спонтанного відновлення нормоглікемії шляхом моніторингу рівня глюкози у тварин після лабораторної верифікації ЦД І типу.