Характеристика ефективності лікування вогнепальних поранень з використанням VAC-терапії

Abstract

Множинні пошкодження м'яких тканин при вогнепальних переломах характеризуються повільним загоєнням та високим ризиком приєднання інфекції. Метою роботи було порівняння ефективності проведення VAC-терапії у поранених з масивним ураженням м'яких тканин. Обстежено 46 поранених із гнійними ранами м'яких тканин при вогнепальних переломах довгих кісток. Постраждалі були розділені на 2 групи спостереження. Першу групу спостереження становили 22 поранених, яким поряд з лікуванням вогнепальних переломів позавогнищевим остеометалосинтезом, проводили терапію негативним тиском, ультразвукову обробку рани, антибіотикотерапію. У другу групу спостереження увійшли 24 поранених, лікування яких полягало у стабілізації переломів апаратом зовнішньої фіксації, антибіотикотерапії, проведенні VAC- терапії з постановкою іригаційної системи із застосуванням розчинів Декасан 0,02% + 3% Н2О2. Проведено бактеріологічне дослідження вмісту ран. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за допомогою автоматизованої системи VITEK®-2 Biomerieux. Чутливість до антибіотиків виділених культур визначали диско-дифузійним методом. Отримані дані піддівали статистичній обробці. В якості мінімального критерію статистичної вірогідності приймали p<0,05. Встановлено, що домінуючими мікроорганізмами сучасної вогнепальної рани є акінетобактерії та псевдомонади, які були резистентними до захищених та незахищених пеніцілінів, захищених цефалоспоринів. Усі штами акінетобактерій та псевдомонад були чутливими до поліміксину В та колістину. Високу чутливість дані мікроорганізми виявили до рифампіцину, доксицикліну. Встановлено, що схема зустрічного дренування ран з постановкою проточно-промивної іригації сумішшю розчинів антисептиків Декасан + 3% Н2О2 пришвидшує елімінацію мікроорганізмів з рани та дозволяє значно прискорити процеси ранозагоєння.