dc.contributor.author |
Крохмаль, М. С. |
uk |
dc.contributor.author |
Тарасюк, О. К. |
uk |
dc.contributor.author |
Трегуб, В. В. |
uk |
dc.contributor.author |
Бібляк, Ж. М. |
uk |
dc.date.accessioned |
2019-11-03T13:06:51Z |
|
dc.date.available |
2019-11-03T13:06:51Z |
|
dc.date.issued |
2019 |
|
dc.identifier.citation |
Органозберігальне лікування субмукозної міоми матки методом емболізації маткових артерій / М. С. Крохмаль, О. К. Тарасюк, В. В. Трегуб, Ж. М. Бібляк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - C. 94-100. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/4179 |
|
dc.description.abstract |
Мета дослідження – дослідити органозберігальне лікування субмукозної міоми матки шляхом емболізації маткових артерій та запропонувати методику ведення пацієнтів з «народженням» субмукозних вузлів на основі наших спостережень. Матеріали та методи. Наразі найчастішим методом лікування міоми матки є хірургічний. У репродуктивному віці перевага має віддаватися консервативному лікуванню, а оперативні втручання за можливості повинні мати малоінвазивний і органозберігальний характер. У випадку субмукозної міоми показане хірургічне лікування – гістероскопічна міомектомія, але при розмірах вузла більше 5 см внаслідок високого ризику оперативних ускладнень (кровотечі) методом вибору є емболізація маткових артерій (ЕМА). Даний метод характеризується низьким відсотком післяопераційних ускладнень, практично відсутньою летальністю, збереженням фертильності жінок, швидким відновленням працездатності. Може бути повною альтернативою лікування міоми матки хірургічними методами лікування. Згідно з нашими спостереженнями, відбувається швидке зменшення об’єму міоматозних вузлів і матки протягом першого року після операції до 70 % від первинного об’єму. У жінки припиняються симптоми – веностискальні (до 95 % випадків), тиснення на сечовий міхур, геморой, варикоз, попереково-крижові болі, припиняються кровотечі. Відновлюється архітектоніка порожнини матки і трубних кутів. Результати дослідження та їх обговорення. Міоми субмукозної локалізації – найскладніші у лікуванні даної патології. ЕМА, на відміну від гістерорезектоскопії, виконується під місцевою анестезією. Субмукозні вузли після ЕМА незалежно від розміру (1 см і більше) і локалізації підлягають регресивним змінам – зменшуються, можуть залишитися у стінці матки або відділяються і відторгаються маткою (залежно від типу) та через статеві шляхи відбувається їх експульсія цілком чи частинами. Міомектомія після ЕМА має вагомі переваги: вузли позбавлені кровотоку, немає загрози кровотечі, відбувається їх зменшення перед експульсією. Висновки. ЕМА у лікуванні субмукозної міоми є методом вибору як органозберігальна методика. Експульсія вузлів після ЕМА є наслідком, а не ускладненням. Запропонована нами методика ведення таких жінок дозволяє уникнути гістеректомії і зберегти фертильність та життя жінки. |
uk |
dc.language.iso |
uk_UA_ |
uk |
dc.publisher |
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології |
uk |
dc.subject |
субмукозна міома матки |
uk |
dc.subject |
емболізація маткових артерій |
uk |
dc.subject |
експульсія вузла |
uk |
dc.title |
Органозберігальне лікування субмукозної міоми матки методом емболізації маткових артерій |
uk |
dc.title.alternative |
Organ preserving treatment of submucosomal myoma by artery embolization method |
en |
dc.type |
Article |
en |