Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Дудник, В. М. | uk |
dc.contributor.author | Мантак, Г. І. | uk |
dc.contributor.author | Андрікевич, І. І. | uk |
dc.contributor.author | Звенігородська, Г. Ю. | uk |
dc.date.accessioned | 2019-01-31T10:34:43Z | |
dc.date.available | 2019-01-31T10:34:43Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.citation | Диференційна діагностика синдрому запору у дітей / В. М. Дудник, Г. І. Мантак, І. І. Андрікевич, Г. Ю. Звенігородвька // Современная педиатрия. - 2018. - № 7(95). - С. 6-12. | uk |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3317 | |
dc.description.abstract | Порушення моторної активності товстої кишки є провідним механізмом утворення даного синдрому. Велике значення у патогенезі хронічного запору має порушення структури (запальні, склеротичні, пухлинні процеси) і функції прямої кишки (координації діяльності м'язів тазового дна зі сфінктерним апаратом прямої кишки). Основні клінічні прояви запорів: частота випорожнень два і менше разів на тиждень; болюча дефекація; відмова від відвідування туалету; твердий кал; каломазання; абдомінальний дискомфорт. Для постановки попереднього діагнозу достатньо даних анамнезу та фізикального обстеження, однак для остаточного висновку необхідне проведення ретельного лабораторно-інструментального дослідження для виключення вторинної природи запору, особливо органічних причин його походження. Різне походження запорів, складний механізм їх розвитку, необхідність певних методів діагностики і призначення індивідуального лікування зумовлює важливість диференціального підходу до даної проблеми. | uk |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk |
dc.subject | діти | uk |
dc.subject | запор | uk |
dc.subject | класифікая | uk |
dc.subject | диференційна діагностика | uk |
dc.title | Диференційна діагностика синдрому запору у дітей | uk |
dc.type | Article | en |