dc.contributor.author |
Дудник, В. М. |
uk |
dc.contributor.author |
Мантак, Г. І. |
uk |
dc.contributor.author |
Андрікевич, І. І. |
uk |
dc.contributor.author |
Звенігородська, Г. Ю. |
uk |
dc.date.accessioned |
2019-01-31T10:34:43Z |
|
dc.date.available |
2019-01-31T10:34:43Z |
|
dc.date.issued |
2018 |
|
dc.identifier.citation |
Диференційна діагностика синдрому запору у дітей / В. М. Дудник, Г. І. Мантак, І. І. Андрікевич, Г. Ю. Звенігородвька // Современная педиатрия. - 2018. - № 7(95). - С. 6-12. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/3317 |
|
dc.description.abstract |
Порушення моторної активності товстої кишки є провідним механізмом утворення даного синдрому. Велике значення у патогенезі хронічного запору має порушення структури (запальні, склеротичні, пухлинні процеси) і функції прямої кишки (координації діяльності м'язів тазового дна зі сфінктерним апаратом прямої кишки). Основні клінічні прояви запорів: частота випорожнень два і менше разів на тиждень; болюча дефекація; відмова від відвідування туалету; твердий кал; каломазання; абдомінальний дискомфорт. Для постановки попереднього діагнозу достатньо даних анамнезу та фізикального обстеження, однак для остаточного висновку необхідне проведення ретельного лабораторно-інструментального дослідження для виключення вторинної природи запору, особливо органічних причин його походження. Різне походження запорів, складний механізм їх розвитку, необхідність певних методів діагностики і призначення індивідуального лікування зумовлює важливість диференціального підходу до даної проблеми. |
uk |
dc.language.iso |
uk_UA_ |
uk |
dc.subject |
діти |
uk |
dc.subject |
запор |
uk |
dc.subject |
класифікая |
uk |
dc.subject |
диференційна діагностика |
uk |
dc.title |
Диференційна діагностика синдрому запору у дітей |
uk |
dc.type |
Article |
en |