dc.description.abstract |
Згідно "геліоцентричної" схеми супідрядності розділів антропологічних напрямків в науках, яку запропонував Б.О.НІкітюк в 1978-1980 роках, центральне положення займають антропогенетика та антропоекологія, які призначені розкривати сутність генетичних та екологічних механізмів мінливості людини. Ідея мінливості в зв'язку з віковою, статевою, конституційною, етнотериторіальною, професійною належністю людини є головною для всіх антропологічних наук. Цим визначаються основні пріоритети наукової' проблематики: загальна антропологія - питання антропогенетики і антропоекологн; валеолопчна антропологія - питання соматопсихічної цілісності, конституції та мінливості рівнів здоров'я; клінічна антропологія - питання конституції і хвороби у взаємозв'язку з темпами росту та визрівання (біохронологічний фактор) та кореляціями соматотипологічних особливостей
хворих з біологічними підсистемами організму та лсихотипологією особистості. Тільки клінічна антропологія створює таку необхідну єдність сучасної медицини, роз'єднаної на десятки та сотні окремих спеціалізацій, в яких мимоволі "втрачається”цілісність людини [Никитюк и др., 1998].Метою нашої роботи була розробка на основі локрокового дискримінантного аналізу математичних моделей, що дозволяють передбачити стать та тип соматотипу у міських юнаків і дівчат у залежності від величини рентген-анатомічних показників ребер. |
uk |