Про можливість застосування фолієвої кислоти в реабілітації діалізних хворих

Abstract

Метою роботи було вивчення особливостей морфо-функціонального стану серцево-судинної системи у діалізних хворих, ліпідного обміну, оксидативного стресу, рівнів ГЦ, забезпечення організму фолатом, а також можливості корекції виявлених змін за допомогою високих доз фолату. У хворих з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на програмному гемодіалізі, виявлено підвищення рівня загального ГЦ в плазмі крові в 3,2 рази в порівнянні з аналогічним показником у практично здорових осіб. У діалізних хворих має місце дисліпідемія, яка характеризується зростанням рівней загального ХС, ХС ЛПНЩ та ТГ, при зниженні концентрації ХС ЛПВЩ. У цих хворих реєструються також ознаки оксидативного стресу з накопиченням в плазмі крові МДА та КГ. У більшості діалізних пацієнтів виявлена маргінальна недостатність фолату, рівень якого від’ємно корелює з вмістом в крові ГЦ. Лікування діалізних хворих фолатом в дозі 6 мг/день упродовж 8 тижнів приводить до статистично достовірного зниження в крові – ГЦ, МДА і КГ, покращує функцію ендотелію, що проявляється підвищенням показника ендотелій-залежної вазодилятації плечової артерії, але не впливає на ліпідний спектр крові та морфо-функціональний стан серця.