| dc.identifier.citation |
Зміни серцево-судинної системи у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях: патофізіологічні зміни, ризики та наслідки (огляд літератури). / В. В. Чорна, А. Затхей, А. Любавіна [та ін.] // Фітотерапія. Часопис, – 2026. – № 1, – С. 141–155, doi: https://doi.org/10.32782/2522-9680-2026-1-141 |
uk_UA |
| dc.description.abstract |
У зв’язку з повномасштабною війною в Україні спостерігається істотне збільшення кількості військо¬вослужбовців, які перебувають у тривалих умовах екстремального фізичного та психоемоційного навантаження. Такі умови призводять до значних змін у функціонуванні серцево-судинної системи, підвищуючи ризик розвитку як гострих, так і хроніч¬них патологій, зокрема артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, кардіоміопатій та порушень ритму.
Мета дослідження – здійснити систематичний огляд наукових публікацій щодо патофізіологічних змін серцево-судинної системи у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Україні та світі; визначити ключові чинники ризику роз¬витку серцево-судинних захворювань у цій групі та окреслити перспективні підходи до їх профілактики, ранньої діагностики та медичної реабілітації.
Матеріали та методи. Включали метааналіз вітчизняних та зарубіжних наукових праць, контент-аналіз публікацій у міжнародних наукометричних базах Scopus та PubMed, а також у спеціалізованих профільних виданнях. Літературний пошук здійснювався за релевантними ключовими словами: physical and psychoemotional stress, oxidative stress, stress response, military personnel, cardiovascular diseases, PTSD. До огляду включено 37 статей, охоплюючи період 2016–2025 рр.
Результати дослідження. Психосоціальний та фізичний стрес у військовослужбовців спричиняє метаболічні та судинні зміни включно з підвищенням рівня лактату, порушеннями гемостазу та ендотеліальної функції, що значно підвищує ризик розвитку серцево-судини захворювань (ССЗ). Індивідуальні предиктори, такі як вік, стать, поведінкові та екологічні чинники, а також шкід¬ливі звички, порушення сну та низька фізична активність посилюють уразливість до серцево-судинних порушень. Тривалий стрес кумулятивно негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я, поєднуючи ефекти інтенсивних фізичних навантажень, психоло¬гічної напруги та травматичного досвіду. Механізми розвитку ССЗ включають активацію симпатичної нервової системи, підви¬щення адреналіну, норадреналіну та кортизолу, вазоконстрикцію і оксидативний стрес, що спричиняє мікросудинні ушкодження, серцево-судинну дисфункцію та зниження адаптивних резервів організму. Своєчасна діагностика, профілактика та підвищення обізнаності військових щодо ССЗ та ПТСР є ключовими для зниження ризику ускладнень і формування здорової поведінки.
Висновок. Ефективна профілактика повинна включати модифікацію факторів ризику, регулярний медичний контроль, адаптовані фізичні навантаження, психоемоційну підтримку та комплексну медичну реабілітацію, що забезпечує надійний захист серцево-судинної системи військовослужбовців. |
uk_UA |