Короткий опис (реферат):
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності ортодонтичного лікування серед дорослого населення та необхідністю забезпечення не лише функціональних і естетичних результатів, а й збереження пародонтального здоров’я як ключового чинника довготривалої стабільності лікування. Розширення застосування елайнерів поряд із традиційними вестибулярними брекет-системами актуалізує потребу в науково обґрунтованому порівняльному аналізі їхнього впливу на тканини пародонта, оскільки наявні дані є фрагментарними, а клінічні результати — неоднозначними. Мета: встановлення особливостей динаміки клінічних та індексних показників стану тканин пародонта в пацієнтів під час ортодонтичного лікування залежно від типу застосованої ортодонтичної апаратури та визначення підходів до мінімізації пародонтальних ризиків. Методи дослідження ґрунтуються на клінічномуобстеженні пацієнтів, застосуванні стандартизованих гігієнічних і гінгівальних індексів, проспективному порівняльно-му спостереженні в динаміці ортодонтичного лікування, а також статистичному аналізі кількісних показників, поданиху вигляді середніх значень і показників варіабельності у визначені часові інтервали. Результати. Досліджено вихід-ний стан тканин пародонта та встановлено, що значна частина пацієнтів розпочинає ортодонтичне лікування з наяв-ністю початкових запальних змін без клінічних ознак деструкції. Виявлено, що в процесі лікування тип ортодонтичноїапаратури зумовлює різну динаміку пародонтальних показників. Доведено, що використання елайнерів супроводжу-ється помірними та переважно транзиторними змінами, тоді як вестибулярні брекет-системи асоціюються зі стійкимнакопиченням зубного нальоту та тривалим підвищенням гінгівальних індексів. Експериментально підтверджено, щонайбільш критичним періодом формування запальних змін є перші місяці ортодонтичного лікування. Висновки. Вста-новлено, що пародонтальні ризики при ортодонтичному лікуванні мають не лише поведінковий, а й апаратурно зу-мовлений характер. Обґрунтовано доцільність диференційованого вибору ортодонтичної апаратури та інтенсифікації профілактичного супроводу на ранніх етапах лікування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюван-ням довготривалого впливу хронічних запальних змін у тканинах пародонта на стабільність ортодонтичних резуль-татів і розробленням індивідуалізованих профілактичних протоколів з урахуванням типу ортодонтичної апаратури тапрофілю ризику пацієнтів.
