Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Ваколюк, Л. М. | |
| dc.contributor.author | Дреженкова, І. Л. | |
| dc.contributor.author | Браткова, О. Ю. | |
| dc.contributor.author | Дударенко, О. Б. | |
| dc.contributor.author | Шевчук, Т. В. | |
| dc.date.accessioned | 2026-04-24T11:19:25Z | |
| dc.date.available | 2026-04-24T11:19:25Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Ваколюк Л. М., Дреженкова І. Л., Браткова О. Ю., Дударенко О. Б., Шевчук Т. В. Гігієнічні аспекти організації навчання у другу зміну та їхній вплив на здоров’я школярів.- 2026.- Т. 30.- №1.-С.112-117 | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/11687 | |
| dc.description.abstract | У статті представлено міждисциплінарний аналіз впливу навчання у другу зміну на фізіологічний стан, психоемоційне здоров’я, когнітивну працездатність, соціальний розвиток і якість освітнього процесу на учнів середньої ланки. Дослідження ґрунтується на даних хронобіології, медицини сну, гігієни дитячої праці, нейропсихології, педагогіки розвитку та сучасних нормативно-правових підходів до організації здобуття освіти. Особливу увагу приділено аналізу фізіологічних механізмів негативного впливу вечірнього навчального графіка. У статті наголошено, що саме вечірні години фізіологічно найменш сприятливі для інтенсивної когнітивної діяльності, оскільки працездатність мозку в цей час природно знижується. Соціально-психологічний аспект аналізу виявив, що друга зміна призводить до руйнування єдиного соціального ритму дитини. Учні позбавлені можливості повноцінно брати участь у позашкільних заняттях, спортивних секціях, гуртках, музичних школах, конкурсах, олімпіадах, шкільному самоврядуванні. Це спричиняє фрагментацію соціальних зв’язків, знижує участь у шкільному житті, формує відчуття соціальної ізоляції. Показано, що формат другої зміни руйнує баланс активності та відпочинку, ускладнює засвоєння навчального матеріалу з предметів, які вивчаються у вечірній час, а також позбавляє можливості якісно виконувати домашні завдання у прийнятний час. Проаналізовано негативний вплив другої зміни на загальний рівень безпеки та здоров’я. Пізнє повернення додому в осінньо-зимовий період, перебування на вулиці в темну пору доби, зниження рівня природного освітлення та скорочення часу перебування на свіжому повітрі створюють додаткові ризики для фізичного благополуччя. Комплексний аналіз доводить, що друга зміна не є нейтральним організаційним заходом. Вона формує тривалий багатофакторний стрес, що має наслідки для фізичного здоров’я, психоемоційного стану, академічної успішності та соціальної адаптації дітей. У статті наголошено, що переведення учнів середньої школи на навчання у другу зміну є компромісним рішенням, яке розв’язує адміністративні завдання, проте створює довгострокові ризики для найуразливішої вікової категорії. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
| dc.publisher | Вісник Вінницького національного медичного університету | uk_UA |
| dc.subject | друга зміна | uk_UA |
| dc.subject | школярі | uk_UA |
| dc.subject | циркадні ритми | uk_UA |
| dc.subject | когнітивна працездатність | uk_UA |
| dc.subject | психоемоційний стан | uk_UA |
| dc.subject | позашкільна діяльність | uk_UA |
| dc.title | Гігієнічні аспекти організації навчання у другу зміну та їхній вплив на здоров’я школярів | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |