| dc.description.abstract |
У статті представлено міждисциплінарний аналіз впливу навчання у другу зміну на фізіологічний стан,
психоемоційне здоров’я, когнітивну працездатність, соціальний розвиток і якість освітнього процесу на учнів середньої
ланки. Дослідження ґрунтується на даних хронобіології, медицини сну, гігієни дитячої праці, нейропсихології, педагогіки
розвитку та сучасних нормативно-правових підходів до організації здобуття освіти. Особливу увагу приділено аналізу
фізіологічних механізмів негативного впливу вечірнього навчального графіка. У статті наголошено, що саме вечірні
години фізіологічно найменш сприятливі для інтенсивної когнітивної діяльності, оскільки працездатність мозку в цей
час природно знижується. Соціально-психологічний аспект аналізу виявив, що друга зміна призводить до руйнування
єдиного соціального ритму дитини. Учні позбавлені можливості повноцінно брати участь у позашкільних заняттях,
спортивних секціях, гуртках, музичних школах, конкурсах, олімпіадах, шкільному самоврядуванні. Це спричиняє
фрагментацію соціальних зв’язків, знижує участь у шкільному житті, формує відчуття соціальної ізоляції. Показано, що
формат другої зміни руйнує баланс активності та відпочинку, ускладнює засвоєння навчального матеріалу з предметів,
які вивчаються у вечірній час, а також позбавляє можливості якісно виконувати домашні завдання у прийнятний час. Проаналізовано негативний вплив другої зміни на загальний рівень безпеки та здоров’я. Пізнє повернення додому в осінньо-зимовий період, перебування на вулиці в темну пору доби, зниження рівня природного освітлення та скорочення часу перебування на свіжому повітрі створюють додаткові ризики для фізичного благополуччя. Комплексний аналіз
доводить, що друга зміна не є нейтральним організаційним заходом. Вона формує тривалий багатофакторний стрес, що має наслідки для фізичного здоров’я, психоемоційного стану, академічної успішності та соціальної адаптації дітей. У статті наголошено, що переведення учнів середньої школи на навчання у другу зміну є компромісним рішенням, яке
розв’язує адміністративні завдання, проте створює довгострокові ризики для найуразливішої вікової категорії. |
uk_UA |