Асоціації між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь

Abstract

Мета дослідження – визначити взаємозв’язки між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 146 пацієнтів (68 чоловіків та 78 жінок) з гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) (середній вік 61,2±0,7 років). Пацієнти були поділені за вегетативним варіантом ФП: 21,2 % – вагусний, 47,9 % – адреналовий і 30,9 % – змішаний. Усім пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія в залежності від вегетатив- ного варіанту ФП. Антиаритмічну ефективність оцінювали за суб’єктивним відчуттям пацієнтів (повна, часткова, відсутня). У всіх пацієнтів був визначений плазмовий рівень альдостерону. Виходячи з отрима- них градацій рівня альдостерону було виділено 3 групи хворих: 1 – хворі з відносно низьким (n=37), 2 – з проміжним (n=72) і 3 – з відносно високим рівнем альдостерону (n=37). Результати. У 134 (91,8 %) пролікованих осіб відмічали позитивний антиаритмічний ефект препаратів 1С класу. В 48 (35,8 %) випадках був зареєстрований повний і у 86 (64,2%) – частковий антиаритмічний ефект. Виявлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому (р=0,02), тоді як етацизину – при низькому (р=0,07) плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з адреналовим та змішаним варіантами ФП. Антиаритмічна ефективність етацизину при вагусному варіанті ФП у більшості випадків була визна- чена в разі низького рівня альдостерону (р<0,02). Рівень альдостерону при повній антиаритмічній ефек- тивності на фоні прийому етацизину був достовірно нижчим, ніж при частковій (p=0,03). Висновки. Встановлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому, тоді як етацизину – при низькому плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з ГХ та невагусними варіантами ФП. Висока антиаритмічна ефективність етацизину була виявлена у пацієнтів вагусним варіантом ФП та відносно низьким рівнем альдостерону.