Лікування гемангіом у дітей шляхом лазерної коагуляції.

Abstract

Гемангіоми шкіри у дітей є поширеною формою судинної патології, яка може супроводжуватися функціональними порушеннями, формуванням стійких косметичних дефектів та зниженням психологічного благополуччя. Незважаючи на широке впровадження лазерних методів лікування, питання оптимального вибору терапевтичної тактики з урахуванням клінічної форми ураження та впливу лікування на якість життя дітей залишається недостатньо стандартизованим. Мета роботи - оцінити ефективність впровадженого алгоритму лікування гемангіом у дітей із застосуванням лазерної коагуляції шляхом порівняльного аналізу результатів терапії та оцінки динаміки фізичного та психологічного компонентів якості життя пацієнтів за допомогою опитувальників. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне порівняльне когортне дослідження за участю 87 дітей із поверхневими гемангіомами та резидуальними шкірними змінами. Пацієнтів поділено на групу порівняння, проліковану без використання лазерної коагуляції, та групу дослідження, в якій лікування здійснювали відповідно до розробленого алгоритму із застосуванням лазерної коагуляції. Оцінювання якості життя проводили шляхом анкетування батьків до початку лікування та після його завершення з використанням стандартизованого опитувальника фізичного та психологічного здоров'я. Результати. У пацієнтів групи дослідження досягнуто повної регресії судинних утворень або мінімальних залишкових змін, що не потребували подальшого втручання. Аналіз фізичного компонента якості життя показав зіставлювані значення між групами за більшістю шкал, за винятком загального стану здоров'я, який у групі дослідження був вищим на 29,6 бала. Найбільш виражені відмінності встановлено у психологічному компоненті. У дітей, пролікованих за алгоритмом із використанням лазерної коагуляції, життєва активність була вищою у 1,59 раза, соціальне функціонування - у 1,66 раза, рольове емоційне функціонування - майже у 2,2 раза, а показник психічного здоров’я - у 1,66 раза порівняно з групою порівняння. Це свідчить про суттєве покращення емоційного стану та соціальної адаптації пацієнтів. Отримані результати підтверджують доцільність диференційованого підходу до лікування гемангіом у дітей із урахуванням локалізації, клінічного перебігу та наявності залишкових змін. Включення лазерної коагуляції до алгоритму лікування дозволяє не лише досягти стабільного клінічного ефекту, але й зменшити ризик формування стійких косметичних дефектів, що має вирішальне значення для психологічного благополуччя дитини. Висновки. Запропонований алгоритм лікування гемангіом із використанням лазерної коагуляції забезпечує вищу ефективність терапії та достовірне покращення якості життя дітей, насамперед за рахунок позитивного впливу на психологічний компонент здоров’я. Cutaneous hemangiomas in children represent a common form of vascular pathology that may be associated with functional impairments, the development of persistent cosmetic defects, and a decline in psychological well-being. Despite the widespread implementation of laser treatment modalities, the optimal selection of therapeutic strategies considering the clinical form of the lesion and the impact of treatment on children’s quality of life remains insufficiently standardized. Purpose - to evaluate the effectiveness of the implemented treatment algorithm for hemangiomas in children using laser coagulation through a comparative analysis oftherapeutic outcomes and an assessment of changes in the physical and psychological components of patients’ quality of life based on questionnaire data. Materials and Methods. A retrospective comparative cohort study was conducted involving 87 children with superficial hemangiomas and residual cutaneous changes. Patients were divided into a comparison group treated without laser coagulation and a study group in which treatment was carried out according to the developed algorithm incorporating laser coagulation. Quality of life was assessed by parent-reported questionnaires administered before treatment initiation and after treatment completion using a standardized instrument for evaluating physical and psychological health. Results. In patients of the study group, complete regression of vascular lesions or minimal residual changes not requiring further intervention was achieved. Analysis ofthe physical component ofquality of life demonstrated comparable values between the groups across most scales, with the exception of general health status, which was higher in the study group by 29.6 points. The most pronounced differences were observed in the psychological component. In children treated according to the algorithm incorporating laser coagulation, vitality was higher by a factor of 1.59, social functioning by 1.66, role emotional functioning by nearly 2.2, and mental health by 1.66 compared with the comparison group. These findings indicate a substantial improvement in emotional state and social adaptation among patients. The obtained results support the appropriateness of a differentiated approach to the treatment of hemangiomas in children, taking into account lesion localization, clinical course, and the presence of residual changes. Incorporation of laser coagulation into the treatment algorithm enables not only the achievement of stable clinical outcomes but also a reduction in the risk of persistent cosmetic defects, which is critically important for a child’s psychological well-being. Conclusions. The proposed treatment algorithm for hemangiomas incorporating laser coagulation ensures higher therapeutic efficacy and a statistically significant improvement in children’s quality of life, primarily due to its positive impact on the psychological component of health.