Короткий опис (реферат):
Висока ефективність та безпечність лазерної терапії забезпечують можливість починати лікування на ранніх стадіях захворювань у пацієнтів різних вікових груп, зокрема у педіатричній практиці. Такий підхід дає змогу впливати не лише безпосередньо на патологічний осередок, а й надійно запобігати потенційним ускладненням, що підкреслює важливість досліджуваної проблеми. Притаманні лазерному випроміненню переваги щодо лікування судинних утворень шкіри вимагають подальшого детального вивчення з метою визначення оптимальних умов його застосування – вибору типу лазера, раціональних довжин хвиль, потужності та інших біотехнічних характеристик опромінення.
Мета. Дослідити патологічні зміни судин мікроциркуляторної ланки дерми після одноразового впливу лазерного опромінення зі стандартними параметрами потужності та тривалості, а також визначити їхній зв’язок з інволютивними процесами пурпури шкіри.
Матеріал та методи. Проведено аналіз змін гістологічної будови та характеру тканинних реакцій шкіри після послідовного лазерного опромінення через 30 хвилин (ділянка № 1), 60 хвилин (ділянка № 2) і 90 хвилин (ділянка № 3). Експеримент виконано на морських свинках масою 350,0-400,0 г і віком 6-8 тижнів, вибір яких обґрунтований морфологічною подібністю будови їхньої шкіри до людської. Аналіз динаміки морфометричних параметрів мікроциркуляторної ланки дерми показав певну лінійну залежність між ними та величиною відносної площі стромального набряку – одного з ключових компонентів пурпури шкіри – у всі досліджувані часові проміжки. При цьому площа стромального набряку дерми мала тенденцію до збільшення, незважаючи на зменшення видимих проявів пурпури. Виявлена зворотна залежність між клінічною динамікою поверхневих проявів пурпури та вираженістю морфологічних змін у глибших шарах дерми. Через 60 хвилин після опромінення спостерігалися значніше повнокрів’я, периваскулярний набряк і стаз еритроцитів у судинах мікроциркуляторного русла порівняно з 30-хвилинним інтервалом, на тлі помірних пердіапедезних крововиливів, реактивної запальної інфільтрації та пошкодження структурних компонентів сполучної тканини.
Висновки. Поява пурпури шкіри після одноразового лазерного опромінення може розглядатися як клінічно значущий маркер адекватності вибраних енергетичних параметрів впливу. Порівняння динаміки інволюції пурпури з морфологічними та морфометричними показниками судинних змін у всіх шарах дерми свідчить про швидке поширення патологічних процесів на тлі зростання площі стромального набряку вже на ранніх етапах після опромінення. Отримані результати підтверджують можливість формування циклічних патологічних змін структурних компонентів дерми, насамперед мікроциркуляторної та судинної ланок, після кожного наступного сеансу лазеротерапії в межах індивідуальної програми лікування судинних утворень шкіри.
