| dc.identifier.citation |
Чорна В.В. Епідеміологічні зміни інфекційної захворюваності в умовах війни в україні: зростання паразитарних і зоонозних загроз / В. В. Чорна, С. С. Хлєстова, А. М. Гринзовський, С. І. Калашченко, С. А. Цапко, Т. М. Сидорчук // Довкілля та здоров’я. – 2025. – № 4. – С.4-12. https://doi.org/10.32402/dovkil2025.04.004 |
uk_UA |
| dc.description.abstract |
Унаслідок повномасштабної збройної агресії проти України відбулося суттєве переформатування інфекційного епідеміологічного ландшафту, що супроводжується зростанням поширеності пара зитарних і зоонозних інфекцій, особливо серед вразливих груп населення. Метою дослідження було визначити особливості формування та динаміки інфекційної епідеміо логії в умовах війни, окреслити ключові фактори ризику зростання паразитарних інвазій і зоонозів та оцінити їхній вплив на систему громадського здоров’я. Методи включали аналіз сучасних епідеміологічних, клінічних і паразитологічних досліджень 2021–2025 рр., проведених в Україні та ЄС: спостереження серед дітей-біженців, обстеження внутрішньо переміщених осіб, клінічні дані військовослужбовців і метааналіз публікацій SCOPUS, PubMed та інших рецензованих джерел. Результати показали, що війна сприяла зростанню випадків паразитарних і зоонозних хвороб через погіршення санітарних умов, масову міграцію, порушення екосистем та збільшення контактів людей із резервуарами інфекцій. Згідно зі щорічним звітом про стан здоров’я населення, у 2022 р. захворюваність на аскаридоз становила 36,85 на 100 тис. населення, а у 2023 р. зросла до 40,56 (+8,94%). Найвищу захворюваність реєстрували у відносно безпечних регіонах, тоді як у зонах бо йових дій показники були заниженими через міграцію населення та обмеження медичного нагляду. У військовослужбовців тривале перебування в умовах дефіциту чистої води, нестачі санітарних за собів і харчової небезпеки, а також стрес та ослаблення імунітету підвищують ризик інфікування. Військові дії в Україні суттєво змінили епі деміологічний ландшафт, спричинивши зрос тання поширеності паразитарних і зоонозних інфекцій серед уразливих груп населення — внутрішньо переміщених осіб, військових та дітей-біженців. Паразитарні хвороби все частіше мають атиповий або безсимптомний перебіг, що ускладнює клінічну діагностику та вимагає посилення лабораторної бази, впровадження систематичного скринінгу й підвищення ква ліфікації лікарів первинної ланки. Інтеграція принципів моделі «One Health» із сучасними інструментами відкритої епіде мічної розвідки (OSINT, EPIWATCH) дозволить ефективно координувати міжгалузеві дії у сфе рі моніторингу, профілактики та контролю па разитарних і зоонозних інфекцій. Формування національної стратегії бо ротьби з паразитарними інвазіями, що вклю чає створення протоколів масового лікування, санітарно-просвітницькі програми та зміцнен ня ветеринарно-епідеміологічного нагляду, є ключовим чинником відновлення епідемічної стабільності та громадського здоров’я України у післявоєнний період |
uk_UA |