Мультирезистентні патогени у воєнних умовах: клінічні та глобальні наслідки

Abstract

Останні епідеміологічні та клінічні дані переконливо свідчать, що тривалий воєнний конфлікт на території України, поєднаний із хронічним перевантаженням системи охорони здоров’я, значним зростанням кількості бойових поранень, масовою госпіталізацією військовослужбовців та обмеженими ресурсами інфекційного контролю, створив сприятливі умови для інтенсивного формування та поширення мультирезистентних і екстремально резистентних бактеріальних патогенів. Вказані процеси мають не лише національне, але й виражене міжнародне значення у зв’язку з міждержавним переміщенням поранених військовослужбовців і цивільного населення, щозумовлює потенційні ризики транскордонної передачі резистентних штамів до країн, які надають медичну допомогу громадянам України. Метою даного дослідження є проведення систематичного мета-аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій, присвячених проблемі антибіотикорезистентності в умовах збройних конфліктів, із особливим акцентом на сучасні воєнні події в Україні, з метою визначення закономірностей поширення мультирезистентних та екстремально резистентних-патогенів у бойових та післябойових інфекціях. У рамках роботи передбачається комплексний аналіз клінічних, мікробіологічних та епідеміологічних чинників, що сприяють циркуляції резистентних мікроорганізмів, зокрема: тяжкості та поліфокальності поранень, тривалості госпіталізації, багатоетапності медичної евакуації, інвазивних хірургічних втручань, використання імплантів і дренажів, а також порушень стандартів антимікробного стюаршипу. Особливе занепокоєння викликає стрімке зростання частоти виділення у військовослужбовців із некротизуючими інфекціями м’яких тканин штамів Klebsiella pneumoniae, що продукують метало-β-лактамази типу NDM-1, а також комбіновані β-лактамази NDM-1/OXA-48. Виявлена динаміка поширення таких ізолятів відображає передпандемічні глобальні тенденції ескалації карбапенемної резистентності, які в умовах воєнного конфлікту набули прискореного характеру внаслідок інтенсивної антибіотикотерапії, багатоетапної медичної евакуації (Role 1, Role 2, Role 3) та тривалого перебування поранених у стаціонарах різного рівня та країнах Європейського Союз, США. Висновок. У глобальному вимірі мультирезистентні мікроорганізми залишаються однією з ключових загроз системам охорони здоров’я, причому провідну роль відіграють ентеробактерії, резистентні до цефалоспоринів ІІІ покоління (48,0%), а частка інфекцій, асоційованих із карбапенеморезистентними штамами, становить близько 17,0%. Воєнні дії, що супроводжуються масовою госпіталізацією поранених та обмеженими можливостями інфекційного контролю, сприяють інтенсивному формуванню й циркуляції мультирезистентних та екстремально резистентних-патогенів у бойових та післябойових інфекціях, створюючи ризики їх транскордонного поширення до країн, залучених до лікування громадян України. Динаміка поширення карбапенеморезистентних ізолятів відображає загальносвітову тенденцію зростання резистентності, яка в умовах збройного конфлікту прискорюється через інтенсивну антибіотикотерапію, багаторівневу медичну евакуацію та тривале стаціонарне лікування в різних країнах.