Короткий опис (реферат):
У статті розглянуто взаємозв’язок лідерства та психологічної підтримки як ключових чинників формування гармонійної особистості в умовах соціальних і освітніх трансформацій. Обґрунтовано, що сучасне суспільство потребує особистостей,здатних до ініціативності, відповідальності, емоційної врівноваженості й готовності до співпраці, а тому розвиток лідерських якостей та забезпечення психологічної підтримки стає важливим напрямом гуманітарних і освітніх практик.
Показано, що лідерство створює поведінкову основу для активності та самореалізації, тоді як психологічна підтримка забезпечує емоційну стабільність, формує внутрішню мотивацію і сприяє збереженню психоемоційної рівноваги. Визначено роль соціального менеджменту у формуванні довірчого середовища, попередженні конфліктів і розвитку культури взаємоповаги в колективах. У процесі дослідження застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема аналіз наукових джерел, контент-аналіз, що дозволило виявити зв’язок між рівнем емоційного інтелекту, лідерськими компетенціями та
показниками стресостійкості. На основі узагальнення отриманих результатів автором представлено аналітичну таблицю чинників і психологічних маркерів лідерства у формуванні гармонійної особистості, у якій представлено взаємозалежність ініціативності, самоорганізації, емоційного інтелекту, резилієнтності та соціальної підтримки, а також інтегровану модель формування гармонійної особистості на основі лідерства та психологічної підтримки, що відображає п’ять етапів розвитку: від самоусвідомлення та розвитку емоційного інтелекту до залучення системи психологічної підтримки й досягнення
гармонійної самореалізації. Отримані результати підтверджують ефективність комплексних програм розвитку емоційного інтелекту й наставництва як засобів підвищення лідерського потенціалу. Наукова новизна роботи полягає у теоретичноемпіричному обґрунтуванні взаємодії лідерських компетенцій і психологічної підтримки як системного механізму гармонізації особистості. Практична цінність дослідження визначається можливістю впровадження його результатів у процес
професійної підготовки, організаційного розвитку та соціально-психологічного супроводу освітнього середовища. Інтеграція лідерства й психологічної підтримки розглядається як передумова становлення людини, здатної до ефективної діяльності, саморозвитку й життя у злагоді з собою та суспільством.
