Якість життя у хворих на ревматоїдний артрит: зв’язок з центральною сенситизацією

Abstract

Центральна сенситизація (ЦС) є важливим феноменом, що модифікує перебіг ревматоїдного артриту (РА), знижує функціональні можливості хворих та погіршує якість життя пацієнтів.

Мета дослідження: оцінювання впливу ЦС на якість життя у пацієнтів із РА.

Матеріали та методи. Клінічно обстежено 127 хворих на РА, середній вік яких становив 52,3 ± 11,7 року, тривалість захворювання – в середньому 8,8 ± 7,2 року. Активність РА оцінювали за індексами DAS-28, SDAI та CDAI, інтенсивність больового синдрому – за допомогою візуально-аналогової шкали. Функціональні можливості визначали за опитувальником HAQ-DI. Для оцінки якості життя (ЯЖ) використовували опитувальник The Short Form-36 (SF-36). Наявність ЦС встановлювали за допомогою валідизованої та крос-культурально адаптованої україномовної версії анкети Central Sensitization Inventory (CSI).

Результати. Встановлено, що хворі на РА з ЦС характеризувались значно гіршими показниками ЯЖ порівняно з пацієнтами без ЦС. Загальний показник за фізичним компонентом здоров’я (ФКЗ) у хворих без ЦС був на рівні 57,8 ± 18,4, у пацієнтів із ЦС це значення становило 32,7 ± 15,8 (p < 0,01). Під час дослідження виявлено значущі відмінності між групами хворих на РА з та без ЦС за психологічним компонентом здоров’я (ПКЗ), а саме: 60,8 ± 16,9 проти 39,8 ± 16,4 (p < 0,01).

Отримані результати за опитувальником SF-36 демонструють, що хворі на РА з ЦС мають значуще гірші показники ФКЗ порівняно з пацієнтами без ЦС за всіма складовими шкали: фізичне функціонування – 62,8 ± 16,2 проти 39,3 ± 15,1 (p < 0,01), рольове функціонування, зумовлене фізичним станом, – 59,3 ± 26,1 проти 31,7 ± 22,1 (p < 0,01), інтенсивність болю – 56,5 ± 21,6 проти 32,2 ± 18,9 (p < 0,01), загальний стан здоров’я – 52,7 ± 19,1 проти 27,9 ± 14,7 (p < 0,01).

Аналогічні результати спостерігались щодо всіх складових ПКЗ: психічне здоров’я – 61,4 ± 18,4 проти 42,9 ± 14,6 (p < 0,01), рольове функціонування, зумовлене емоційним станом, – 59,3 ± 22,1 проти 38,2 ± 27,6 (p < 0,01), соціальне функціонування – 61,9 ± 23,7 проти 39,8 ± 22,2 (p < 0,01), життєва активність – 60,7 ± 16,2 проти 38,7 ± 15,1 (p < 0,01).

Результати дослідження свідчать про значущі зворотні кореляційні зв’язки ЯЖ з показниками активності РА, вираженості больового синдрому та функціональної здатності пацієнтів, а також з показниками анкети CSI.

Висновки. Проведене дослідження виявило, що ЦС має вагомий вплив на ЯЖ у хворих на РА та асоціюється з віком, тривалістю захворювання, активністю РА та змінами функціональних можливостей пацієнтів. ЦС може бути предиктором швидкого погіршення ЯЖ на 50% і вище у пацієнтів з РА.