Короткий опис (реферат):
У статті розглядається філософія здоров’я у контексті партнерських відносин між лікарем та пацієнтом, з урахуванням історичних та культурологічних аспектів. Автор звертається до античного світорозуміння, де здоров’я трактувалося як найвище благо, краса та гармонія тілесних і душевних якостей (як це було у вченнях Гіппократа, Платона та Арістотеля). Хвороба, відповідно, розглядалася як порушення цієї гармонії. Зокрема, підкреслюється, що ідеї Платона про порушення рівноваги між стражданням і задоволенням як причини душевних хвороб є витоками сучасної психосоматики. Автор наголошує, що головним завданням медиків є попередження та виявлення стану перед хворобою, що відповідає сучасним концепціям профілактичної медицини та покращення якості життя.