Короткий опис (реферат):
Триваюча війна в Україні призвела до значного зростання кількості політравм, пов'язаних з бойовими діями, включаючи множинні ампутації високого рівня, затримки евакуації, інфекційні ускладнення та обмежений доступ до реабілітаційних послуг. Цей клінічний випадок демонструє комплексний, орієнтований на пацієнта підхід до реабілітації 25-річного військовослужбовця з потрійними ампутаціями, спричиненими мінно-вибуховою травмою. Пацієнт пройшов етапи допротезної та протезної реабілітації, досяг самостійної мобільності за допомогою протезів, перейшов на функціональний рівень K3 та адаптувався до самостійного життя. Успіх цього випадку підкреслює важливість міждисциплінарного підходу, сучасних технологій та дотримання реабілітаційних практик, заснованих на доказах. Провідна роль лікаря фізичної та реабілітаційної медицини була ключовою в координації та коригуванні процесу реабілітації, забезпеченні оптимального використання доступних ресурсів та узгодженні догляду за пацієнтом з клінічними цілями. Такі проблеми, як затримки з початком реабілітації та обмежені ресурси, підкреслюють необхідність розширення стаціонарних реабілітаційних можливостей та стандартизації протоколів. Скоординована біо-психо-соціальна модель реабілітації має бути основою для підвищення ефективності реабілітаційних послуг та оптимізації функціонування та якості життя після важких травм. Впровадження міждисциплінарних підходів, адаптованих до умов воєнного часу, має вирішальне значення для ефективного відновлення та реінтеграції комбатантів.
