Коморбідний профіль пацієнта з остеоартритом плечового суглоба як фактор прогнозу клінічного результату комплексного застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії та методик фізичної реабілітації

Abstract

Мета: охарактеризувати роль коморбідності як фактора прогнозу клінічного результату комплексного застосування ядерної магнітно-резонансної терапії та методик фізичної реабілітації за McKenzie в лікуванні пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями плечового суглоба.

Об’єкт і методи дослідження. Проаналізовано результати лікування 21 випадку деформуючого омартрозу 18 пацієнтів (11 (61,11%) чоловіків та 7 (38,89%) жінок, середній вік — 58,28±11,59 року). Курс комплексного консервативного лікування включав 7 процедур ядерної магнітно-резонансної терапії в поєднанні з фізичною реабілітацією за McKenzie. Для оцінки клінічних результатів використовували опитувальник Oxford Shoulder Score. Значущими вважали відмінності при р≤0,05.

Результати. Середній результат лікування відповідав відмінним значенням 41,29±5,18 бала. У 14 (66,67%) обстежених встановлено відмінні показники, у 6 (28,57%) — хороші, у 1 (4,76%) пацієнта — задовільні. Факторами формування достовірно кращих результатів лікування вважали чоловічу стать (τ=+0,45; р=0,004), середній вік (τ=+0,40; р=0,01), мінімальні значення індексу коморбідності Charlson (τ=+0,35; р=0,02). Достовірно гірші результати встановлено у пацієнтів старшого віку (τ=–0,44; р=0,005), у тому числі у осіб похилого віку (τ=–0,42; р=0,007), за наявності серцевої недостатності (τ=–0,52; р=0,001), хвороб периферичних судин (τ=–0,60; р=0,0002), вищих значень індексу коморбідності Charlson (τ=–0,51; р=0,001). Аналізуючи прогностичну цінність розглянутих факторів, достовірно вищі шанси формування відмінних показників встановлено у чоловіків (відносний ризик 9,17; 95% довірчий інтервал 1,00–84,35; p=0,03). Наявність захворювань периферичних судин асоційована зі значуще вищими шансами формування хороших результатів (відносний ризик 13,00; 95% довірчий інтервал 1,17–144,90; p=0,02).

Висновок. Коморбідність істотно впливає на клінічні результати комплексного консервативного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями плечового суглоба.