Кістозні утворення підшлункової залози: вибір тактики лікування

Abstract

Вступ. Поширеність виявлення кістозних утворень підшлункової залози становить близько 10%, а у групі пацієнтів старше 70-ти років захворюваність на кісти підшлункової залози зростає до 30%. Діагностика та хірургічне лікування даної патології залишається однією з найскладніших проблем сучасної хірургії та онкології. Мета дослідження: покращити результати лікування хворих з кістозними утвореннями підшлункової залози шляхом оптимізації вибору методів оперативного та консервативного лікування. Матеріали та методи. Наведений аналіз результатів лікування 81 пацієнтів з кістами підшлункової залози. Серед пацієнтів було 39 (48,1%) жінок та 42 (51,9%) чоловіків віком від 18 до 64 років. Середній вік хворих становив 48,9±1,9 років. Критеріями виключення із дослідження були верифіковані солідні утворення підшлункової залози (рак, псевдотуморозний панкреатит, нейроендо- кринні пухлини), паразитарні кісти, уроджений полікістоз підшлункової залози. Кісти на фоні хронічного панкреатиту мали місце у 59 (72,8%) пацієнтів; у результаті гострого панкреатиту – 13 (16,1%) та у 9 (11,1%) хворих лікування проводилося з приводу пух- линних кіст. Проведено порівняння результатів консервативного, малоінвазивного (пункційного) та хірургічного методів лікування. Результати дослідження. Показано, що у віддалені терміни кращими були результати хірургічного лікування, однак кількість ускладнень у цій групі пацієнтів була максимальною. Ефективність пункційного лікування напряму залежить від зв’язку кісти з вірсунговою протокою. Найменш позитивними були віддалені результати консервативного лікування. Висновки. За результатами дослідження запропонований алгоритм лікування кістозних утворень підшлункової залози, заснований на етіології захворювання, зв’язку кісти з протоковою системою підшлункової залози та розміром утворення.