Короткий опис (реферат):
У статті наведено результати досліджень літературних джерел щодо можливості розвитку цілої низки несприятливих ефектів тривалої кислотосупресії й патогенетичної невиправданості або недостатньої ефективності призначення інгібіторів протонної помпи (ІПП) в терапії хворих на функціональну диспепсію (ФД). Слід визнати, що дуже важливим є зважений і диференційований підхід до лікування цієї категорії пацієнтів, вироблення принципово нових підходів із застосуванням препаратів комплексного впливу, що не мають небажаних ефектів системного рівня (наприклад, таких як Пепсан), які, впливаючи одночасно на різні ланки патогенезу функціональної диспепсії, сприяють швидкому зникненню клінічних проявів захворювання.