Kylymchuk, V.; Masik, N.; Masik, O.; Matviichuk, M.; Mazur, O.; Terekhovska, O.; Barabash, I.

dc.contributor.author	Kylymchuk, V.
dc.contributor.author	Masik, N.
dc.contributor.author	Masik, O.
dc.contributor.author	Matviichuk, M.
dc.contributor.author	Mazur, O.
dc.contributor.author	Terekhovska, O.
dc.contributor.author	Barabash, I.
dc.date.accessioned	2025-12-08T18:41:40Z
dc.date.available	2025-12-08T18:41:40Z
dc.date.issued	2025
dc.identifier.citation	Masik, N., Kylymchuk, V., Masik, O., Matviichuk, M., Mazur, O., Terekhovska, O., & Barabash, I. (2025). Study of the incidence and signs of post-traumatic stress disorder at the stage of primary medical care in military personnel and forcibly displaced people during a full-scale invasion. INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, 21(1), 1–8.	uk_UA
dc.identifier.issn	2224-0713
dc.identifier.uri	https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/10996
dc.description.abstract	Резюме. Актуальність. Війна та її наслідки не лише виходять на перший план колективної й національної свідомості кожного громадянина, але й, як стресовий фактор, призводять до емоційного напруження та виснаження і є основним чинником стрес-асоційованих розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Діагностика ПТСР ґрунтується на наявності хоча б одного з симптомів: інтрузії, уникання, негативного настрою та когнітивних порушень, гіперреактивності. Мета: дослідити частоту і тяжкість імовірного ПТСР серед пацієнтів, які відвідують лікарні первинної медичної допомоги (ПМД), військовослужбовців і вимушено перемі-щених осіб із застосуванням різних опитувальників. Матеріали та методи. Обстежено 90 осіб (46 чоловіків і 44 жінки середнього віку 39,65 ± 13,93 року). Пацієнтів розподілили (по 30 осіб) на три групи: І — військовослужбовці ЗСУ, які лікувались у КНП «ВМКЛ ШМД», ІІ — внутрішньо переміщені особи, які вимушено проживають у м. Вінниці (ВПО), та ІІІ — контрольна: цивільні мешканці м. Вінниці, які відвідували лікаря ПМД. Усім респондентам проводили анкетування за шкалою тривоги Спілбергера — Ханіна, визначали ймовірність виникнення ПТСР, використовуючи опитувальник для скринінгу ПТСР, затверджений МОЗ України 23.02.2024 р. № 1265, застосо-вували шкалу для оцінки ПТСР згідно з класифікацією DSM-5 (PCL-5). Результати. Ймовірний ПТСР частіше виявлявся у ВПО (83,33 % за шкалою скринінгу ПТСР і 56,67 % за шкалою PCL-5) порівняно з військовослужбовцями (53,33 і 40,0 % відповідно) та цивільними особами (10,0 і 3,33 % відповідно). Причому у ВПО переважали симптоми уникання (76,67 %), негативного пізнання (76,67 %) та гіперзбудження (88,33 %), що підкреслює вагому роль емоційних реакцій і можливий вплив на інші симптоми ПТСР. Встановлені кореляційні зв’язки (p < 0,05) між віком, статтю і кількістю балів за шкалою PCL-5. Висновки. Ймовірний ПТСР можна успішно встановити за допомогою будь-якого інструменту (скринінгу ПТСР, PCL-5) з практично однаковою частотою, що дозволяє виявити контингент осіб, які повинні бути направлені на додаткове обстеження щодо підтвердження ПТСР із подальшим лікуванням цього стану.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA_	uk_UA
dc.publisher	INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL	uk_UA
dc.subject	посттравматичний стресовий розлад	uk_UA
dc.subject	скринінг	uk_UA
dc.subject	військовий стан	uk_UA
dc.subject	військовослужбовці	uk_UA
dc.subject	вимушено переміщені особи	uk_UA
dc.subject	первинна медична допомога	uk_UA
dc.title		uk_UA
dc.title.alternative	Study of the incidence and signs of post-traumatic stress disorder at the stage of primary medical care in military personnel and forcibly displaced people during a full-scale invasion
dc.type	Article	uk_UA