Оцінювання стану ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду

Abstract

Збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційного аборту в ранніх термінах є надзвичайно актуальним завданням сучасної системи охорони здоров’я. – дослідити функціональний стан ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду. Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване дослідження за участю 160 жінок віком від 18 до 43 років, яким виконано медикаментозний аборт (І група) або переривання вагітності методом вакуум-аспірації (ІІ група). Кожну з цих груп поділено на 2 підгрупи по 40 жінок. Пацієнтки ІА та ІІА підгруп брали участь у лікувально-реабілітаційній програмі для збереження репродуктивного здоров’я після переривання вагітності, у ІБ та ІІБ (контрольних) підгрупах ведення післяабортного періоду відбувалося за загальноприйнятими принципами. У післяабортному періоді жінкам виконано трансвагінальну сонографію та визначення в біоптаті ендометрія маркера хронічного ендометриту – CD138. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. У жінок після переривання вагітності зменшується товщина ендометрія. З’ясовано, що товщину ендометрія менше 7 мм на 20-24-ту добу від початку чергової менструації мала достовірна менша кількість жінок, яким застосовували запропоновану лікувально-реабілітаційну програму після медикаментозного аборту, ніж після вакуум-аспірації. Встановлено достовірно меншу кількість випадків хронічного ендометриту в пацієнток, яким після переривання вагітності шляхом вакуум-аспірації призначали розроблену схему лікування та реабілітації, ніж у відповідній контрольній підгрупі – 1 (2,5%) проти 6 (15,0%). Висновки. Отримані результати свідчать, що ефективне збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційних абортів потребує комплексного підходу з чітким діагностичним алгоритмом, патогенетично обґрунтованими заходами лікування та реабілітації.