Короткий опис (реферат):
Останнім часом зубна імплантація, як основна методика в лікуванні повної чи часткової адентії верхньої та
нижньої щелепи, набуває популярності. Зубна імплантація передбачає встановлення штучних титанових конструкцій на
місце втрачених зубів. Однією з головних вимог проведення дентальної імплантації є гарна мінеральна щільність щелеп
та належні біохімічні показники функції печінки й мінеральної щільності, які страждають під час патології печінки. Мета
наукової розвідки – дослідити біохімічні маркери функціонування гепатобіліарної системи в щурів із мікроімплантами
верхньої щелепи під час медикаментозної корекції токсичного гепатиту. Щурів розподілили на 4 групи: контрольна,
дослідна No1, дослідна No2, дослідна No3. До контрольної групи увійшло 7 щурів зі встановленим мікроімплантом на місці
видаленого верхнього зуба; до дослідної групи No1 – 7 щурів зі встановленим мікроімплантом на місці видаленого верхнього
зуба на тлі токсичного гепатиту; до дослідної групи
No2 – 7 щурів, яким встановили мікроімплант на місці видаленого
верхнього зуба на тлі токсичного гепатиту та призначили урсодезоксихолеву кислоту за схемою; до дослідної
групи No3 – 7 щурів, яким встановили мікроімплант на місці видаленого верхнього зуба на тлі токсичного гепатиту
та призначили урсодезоксихолеву кислоту та остеогенон. В усіх щурів дослідили біохімічні маркери захворювань
печінки: аспартатамінотрансферазу (АСТ), аланінамінтрансферазу (АЛТ), гамма-глутамілтранспептидазу (ГГТП),
лужну фосфатазу (ЛФ), загальний білірубін. Для виявлення порушень мінеральної щільності щелеп в експерименті
використовували біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини, зокрема активність ферментів лужної фосфатази,
кислої фосфатази, вільного гідроксипроліну та прозапального цитокіну IL-1
β
. Отримані дані достовірно свідчать про
негативний вплив хронічного токсичного гепатиту в щурів на метаболізм кісткової тканини (р<0,05), але водночас
доведено, що комбіноване використання урсодезоксихолевої кислоти та остеогенону покращує метаболізм кісткової
тканини (р<0,05), що надалі позитивно впливає на інтеграцію мікроімплантів.
