Сучасний стан проблеми вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки

Abstract

Незважаючи на технічний прогрес сьогодення, збройні конфлікти, на жаль, відбуваються у понад 80-ти країн світу. За останнє сторіччя військові засоби ведення війни зазнали суттєвих змін, а їх вражаюча дія стала незрівнянно вищою. Особливістю російсько-української війни є те, що країна-агресор наносить масовані удари по міській та сільській інфраструк-турі. При цьому евакуація відбувається із затримкою або взагалі забороняється противником. Внаслідок цих дій страждають від багаточисельних ушкоджень не лише військові, а й мирне населення. За підрахун-ками, близько 90 % жертв внаслідок військових дій та терористичних вибухів становлять цивільні особи, більшість з яких – жінки та діти. Також болючою та актуальною проблемою залишається висока пошире-ність бойової травми серед військового контингенту та цивільного населення, що мешкає у прифронтовій зоні. Механізм ушкоджень тканин щелепно-лицевої ділянки залежить від виду зброї та вибухової речо-вини (ВР), які поділяються за кількістю вивільненої енергії та швидкістю реакції на ВР високого та низь-кого порядку. На теперішній час також є актуальним питання надання правильної допомоги при опіках, які викликані вражаючою дією запальних боєприпасів, які містять фосфор, і, на жаль, використовуються російською федерацією у війні з Україною. Комбіно-вані опіки під час бойових дій є передвісником обтя-женого перебігу опікової хвороби з непередбачува-ними загальними та місцевими наслідками. Одним із обтяжливих факторів дії полум’я є хімічне ураження фосфором, що посилює місцеву термічну дію на тка-нини та ускладнює загальні прояви опікової хвороби. У статті на основі аналізу даних літератури наведені особливості бойової травми в теперішній час. Описані види зброї, поранення від яких зустрічаються найчас-тіше. Проведено детальний аналіз даних літератури та електронних ресурсів про мінно-вибухові та вогне-пальні пошкодження у військовий час. Докладно пред-ставлена етіологія та патогенез пошкоджень у вій-ськовий час. Також велика увага приділена факторам, що впливають на характер та особливість поранення щелепно-лицевої ділянки.