Сучасний погляд на проблему червоного плескатого лишаю порожнини рота

Abstract

Сьогодні червоний плескатий лишай це хронічне запальне захворювання шкіри та слизових оболонок, яке може призвести до низки ускладнень, що проявляються за відсутності адекватного лікування або під час перебігу захворювання у важких рецидивуючих формах. Основна властивість усіх видів цього захворювання без винятків полягає в особливостях тривалості періодів ремісії та загострення. Значний ризик приєднання та розвитку вторинного ураження шкіри виникає не через червоний плескатий лишай, а через приєднання патогенних мікроорганізмів. Крім того, ерозивно-виразкову форму відносять до факультативних передракових захворювань. Майже у 2% пацієнтів, котрі хворіють на ЧПЛ ротової порожнини з часом діагностують рак. Відомо, що причинами розвитку ускладнень червоного плескатого лишаю в 5% випадків були патогенні (транзиторні) стрептококи, в 17% патогенні (транзиторні) стафілококи, в 51% умовно-патогенні (резидентні) дифтероїди, мікрококи та в 27% змішана мікрофлора. Первинними елементами ураження під час червоного плескатого лишаю є характерні висипання зі специфічними ознаками. Основним елементом висипу під час цього захворювання є папула. Папули мають плескату поверхню, невеликі за розміром (1-3 мм у діаметрі), часто багатокутної форми. Вони можуть бути злегка блискучими, мають фіолетовий або червонувато-синюшний колір. Характерна сітка Вікхема спостерігається на поверхні папул. Ця сітчаста структура утворюється через особливу будову епідермісу і стає помітною під час змочування чи дерматоскопії. Основні ускладнення червоного плескатого лишаю, які виникають унаслідок цього захворювання, можуть проявлятися як інфекційні ускладнення, зокрема піодермії (гнійні ураження шкіри) та вірусні інфекції (герпетичні ураження). Уражені ділянки шкіри та слизових оболонок при червоному плескатому лишаї часто піддаються подразненню через свербіж та розчухування, що може призвести до розвитку бактеріальних інфекцій.